Искренне благодарю д.и.н., проф. Олега Леонидовича Габелко, который прислал мне новую монографию В.П. Яйленко История и эпиграфика Ольвии, Херсонеса и Боспора VII  в. до н.э.- VII  в. н.э. (1023 стр.).

Я не є прихильником  Вікіпедії, але сьогодні  випадково потрапив на статтю ОЛЬВІЯ (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D1%8F). На мій погляд,  зміст цієї  статті можливо охарактерзувати тільки  як  СУЦІЛЬНА МАЯЧНЯ!  Невже це комусь потрібно?

Щиро вдячний  завідуючому кафедрою  історії стародавнього світу та середніх віків КНУ імені Тараса Шевченка д.і.н., проф. Віктору Володимировичу Ставнюку за запрошення до участі у конференції «Суспільства давньої, середньовічної і ранньомодерної  доби  та їх цивілізаційна спадщина». Тема мого наукового докладу: “ПОЛІТИЧНА ІСТОРІЯ ОЛЬВІЇ ПОНТІЙСЬКОЇ  II СТ. ДО Н.Е.  В СВІТЛІ ВІДНОВЛЕНОГО ЛІТОЧИСЛЕННЯ”.

Відновлення літочислення  Ольвії Понтійської  IV – I ст. до н.е.  дозволило суттєво уточнити датування великої групи епіграфічних пам’яток.  Це відкриває перспективи перегляду деяких традиційних уявлень про соціально-політичну історію, зокрема, II ст. до н.е.  з єдиних хронологічних  позицій. Отже,  державні акти Ольвії  II ст. до н.е. відсутні. Декрет на честь Нікерата Папієва датується ранньоримським часом, декрет на честь Стефана Олександрова, смірнійця, належить до  часів  Мітрідата VI Евпатора.  У першій чверті II ст. до н.е. видана група приватних посвят на граніті. У другій чверті століття  Посідеєм Діонісіївим встановлено стіно будівний напис, який інтерпретується як захід з укріплення оборони міста від нападу Скілура. Період активності видатного ольвіополіта  Посідея Посідеїва: 218 – 188 рр. до н.е. Саме на цей час припадає найвищий етап розвитку  торгівлі Ольвії з Родосом, також, встановлення  чотирьох  посвят Посідея Посідеїва  в Неаполї Скіфському  та однієї в Ольвії. Водночас видано два  декрета Ольвії  на честь родосців та декрети Коса та Тенедоса на честь Посідея. Відповідно, всупереч традиційним уявленням, Посідей не був радником царя Скілура. Традиційне читання монетних легенд ΒΣΕ, ΒΑΕΙΡΗ кінця III – першої половини II ст. до н.е. іменами варварських царів  є лише варіантом тлумачення.

Чтоб Вам перестали завидовать: правило  трех  “Б”. 

Щиро вдячний Оргкомітету ХIІ читаннь пам’яті професора Петра Йосиповича Каришковського за запрошення до участі в роботі конференції. Робоча назва мого докладу та відповідної статті  Кто был советником царя Скилура в Неаполе Скифском? 

В статье разрушается принятая еще во времена В.В. Латышева традиционная красивая легенда о советнике и флотоводце царя Скилура, ольвиополите Посидее Посидеевом, который в реальности жил на два поколения ранее Скилура.

В академическом сборнике Ancient West & East  2017-16  c. 441-442 опубликована положительная рецензия проф. А. Аврама на мою монографию. Цитата (перевод с французского мой): “В заключение я прихожу к выводу, что книга является значительным вкладом в просопографию Ольвии и что она обеспечивает будущие исследования хронологическими и другими ценными опорными точками”. В частности, проф. А. Аврам заостряет внимание на том, что просопография создает возможность обоснованной реконструкции фрагментов имен и приводит примеры просопографической реконструкции фрагментированых  надписей IosPE 163 и  IOlbia 168 В том числе,  проф. А Аврам рекомендует перевести монографию на английский и\или иной язык.

См. http://poj.peeters-leuven.be/content.php?url=issue&journal_code=AWE&issue=0&vol=16

(доступ к сборнику платный)

Искренне благодарю проф. Александре Аврама за внимание к моим исследованиям, наше, уже  многолетнее,  сотрудничество, и всегда  полезную, благожелательную и конструктивную  критику.

Підготовлені тези докладу З історії відносин населення Північно – Західного Причорномор’я  з греками Ольвії Понтійської до збірки матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції Україна – Греція: історія відносин,  сучасні виклики  та перспективи співпраці

Μελέτη των σχέσεων των Ελλήνων από την Ολβία του Πόντου και των τοπικών φυλών και βασιλέων.

Вышел из печати вестник классической филологии и античной истории АРИСТЕЙ ( №XV -2017), в котором опубликована моя статья ОЛЬВИЙСКИЕ ДЕКРЕТЫ В ЧЕСТЬ ГРАЖДАН ХЕРСОНЕСА В КОНТЕКСТЕ ЛОКАЛЬНЫХ ХРОНОЛОГИЙ ОЛЬВИИ, ХЕРСОНЕСА И ПОНТИЙСКОГО ЦАРСТВА.  В статье  обоснована  гипотеза о датировке  декрета  IosPE. I2. 402 между гражданами Херсонеса и царем Фарнаком Ι  около 158-155 гг. до н.э.

Olbian decrees in honor of citizens of Chersonesоs in context of local chronologies of Olbia, Chersonesos and Pontos.The problem of historical chronology of Chersonesos and Pontos is identification of dynastic royal era from decree IPE I2 402 between Pharnakes Ι and citizens of Chersonesоs. 158–155 years BC is offered on the basis of the comparative chronological study of Olbian decrees in honor of citizens of C hersonesos and C hersonesean amphora stamps with the same names of the hypothesis about the dating of the Chersonesean decree IPE I2 402.

Please, see New Data about Inscriptions of Olbian molpoi

Доступ к статье платный.

Начало работы над рукописью статьи, посвященной уточнению хронологии монетных эмиссий V-I вв. до н.э. в свете восстановленного летоисчисления Ольвии.

Прийняті до друку   тези мого доклада для  ХІ  МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ “ІСТОРІЯ ТОРГІВЛІ, ПОДАТКІВ ТА МИТА” під назвою  ДО ІСТОРІЇ МЕТРОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АГОРАНОМІВ  ЕЛЛІНІСТИЧНОЇ ОЛЬВІЇ.

Програму конференції дивись за адресою  http://umsf.dp.ua/images/Публічна_інформація/Історія_торгівлі__Програма__конференції_2017.pdf

ОТЗЫВ
научного консультанта Ставнюка Виктора Владимировича на
диссертацию Николаева Николая Ильича «Просопография политической
и культовой элиты Ольвии Понтийской V в. до н. е. – I в. н. е. (на основе
синхронизации епонимного каталога IOSPE. I2. 201)», представленную на
соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности
07.00.06 – историография, источниковедение и специальные исторические
дисциплины.

       История античной греко-римской цивилизации в географических
границах современной Украины была, есть и будет продолжать оставаться
одним из актуальных направлений для отечественной науки. Одним из первых
(или даже первым) из древнегреческих поселений в Северном Причерноморье
является Ольвия; есть она и одной из самых исследованных. Проблемами
ольвийского полиса занимаются исследователи из многих стран мира: Греции
и Франции, Румынии и Германии, Великобритании и России. Этот перечень
можно было бы и продолжить. Важно, однако, заметить, что среди
исследователей Ольвии, и всего Северного Причерноморья есть и наши,
украинские ученые. Чрезвычайную роль уже несколько десятилетий подряд
играют здесь отечественные археологи. Благодаря их, в первую очередь,
усилиям историческая наука обогащается все новыми артефактами, но и
памятниками письменными. С последними ситуация в отечественной науке
сложилось несколько даже парадоксальная. Читают их, объясняют,
комментируют исследователи, главным образом, не из Украины. Этому есть и
объяснения, однако они, – объяснения эти, – ситуацию к лучшему не меняют.
Приходится констатировать, что письменные источники, которые добываются
отечественными исследователями, читаются и используются для изучения
истории нашего украинского Причерноморья античной эпохи и в контексте
античной цивилизации и ее так называемой «варварской» периферии
исследователями не из Украины.
Одним из немногих исключений является исследование, которые уже
давно ведет М. И. Николаев. Хорошо осведомленный во всем комплексе
источников по истории Ольвии, он одинаково успешно работает и с
памятниками материальной культуры в целом и с источниками письменными,
в т. ч. и эпиграфическими, к числу которых относится и хорошо известный
всем антиковедам IOSPE. I2. 201. Его прочтение затрудняется значительной
фрагментарностью текста, вызывало разночтения в толкованиях того, что все
же прочитать удавалось. Между тем, данные, содержащиеся в этом документе,
могут существенно повлиять на ситуацию с исследованием ольвийского полиса
как такового, а также и в контексте истории античной цивилизации в целом, в
т.ч. и с перспективами реконструкции истории политической, культурной,
социально-экономической и тому подобное. Понимание этого факта подвигало
немало исследователей (и притом с мировыми именами) использовать
прочитанные имена для выяснения просопографической ситуации в Ольвии на
протяжении почти полтысячи лет. Попытки их, однако, постоянно
ограничивались проблемой понимания этого памятника, восприятием его в
диахронном и в синхронном смысле, и завершились они почти единодушной
констатацией историков о невозможности на сегодня сделать вполне
определенные выводы по этому поводу.
Там, где остановились, исчерпав традиционные методы исследования,
историки, – оттуда начал свои поиски математик. Н. И. Николаев предложил
понимать IOSPE. I2. 201 как математическую матрицу, которая может быть
подвергнута, соответственно, определенной алгоритмизации. Результат
оказался впечатляющим, что признают ведущие специалисты из разных стран
мира. Непротиворечивые выводы, сделанные из этого исследования, позволяют
и действительно трактовать IOSPE. I2. 201 как эпонимний календарь,
подобный известным его соответствиям из других греческих полисов. Для
исследования истории античного Милета, так же как и античных Афин, они
сыграли роль чрезвычайную. Следует ожидать, что такую же роль информация,
понятая как список архонтов-эпонимов, сыграет и для реконструкции
политической, социально-экономической, культурной истории Ольвии – одного
из самых знаменитых центров античной греко-римской цивилизации в нашем
Причерноморье, для понимания, в том числе, и широкому кругу вопросов
взаимоотношений полисной цивилизации и ее периферии.
Таким образом, докторская диссертация Николаева М.И.
«Просопография политической и культовой элиты Ольвии Понтийской V в. до
н. е. – I в. н. е. (на основе синхронизации епонимного каталога IOSPE. I2. 201)»
решает важную научную проблему, выполненная на должном уровне и
составляет целостное, завершенное научное исследование, в котором
достигнута очерченая цель, реализованы поставленные задачи. В целом,
докторская диссертация Николаева М.И. соответствует сложившимся
требованиям, заслуживает положительной оценки и рекомендуется к защите на
специализированном ученом совете Д 26.235.01 в Институте истории Украины
НАН Украины.
Научный консультант, доктор исторических наук, профессор, заведующий
кафедрой истории Древнего мира и Средних веков исторического факультета
Киевского национального университета имени Тараса Шевченко
В. В. Ставнюк

(публикуется с любезного разрешения проф. В.В. Ставнюка)

Уважаемые коллекционеры!

Как вы  знаете,  ценность экспонатов вашей коллекции значительно возрастет, если эти экспонаты будут исследованы специалистами и опубликованы в соответствующих изданиях и каталогах.  В настоящее время  готовится к изданию каталог надписей Ольвии (IosPE 3)  и я убедительно прошу откликнуться коллекционеров, владеющих такими надписями и\или их фрагментами. Речь идет о надписях Ольвии на мраморе, известняке , граните, керамике и свинце. Например, мне известно, что в одной из коллекций хранится фрагмент, приведенный на фото. Прошу ответить по адресу olbiopol@gmail.com .  Анонимность гарантируется. Фамилии владельцев надписей будут указываться только по их желанию.

См. здесь

Щиро вдячний за запрошення оргкомітету Міжнародної науково-практичної конференції УКРАЇНА – ГРЕЦІЯ: ІСТОРІЯ ВІДНОСИН, СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ СПІВПРАЦІ, що її проводить 16 травня  2017 р.  Дипломатична академія України при Міністерстві закордонних справ України. Тема мого виступу  З  історії відносин населення Північно–Західного Причорномор’я з греками Ольвії  Понтійської присвячена суттєвому уточненню хронології взаємовідносин Ольвії та місцевих “царів”. Наприклад, цар саїв Сайтафарн, що його згадує декрет на честь Протогена,  був активним у другої чверті III століття до н.е. і це доведено десятками фактів, які виникли внаслідок відновлення ольвійського літочислення. Не є дійсним читання абревіатури ΒΣΕ на монетах рубежу ІІІ-ІІ ст. ім,ям  Сайтафарна, як це вважає В. Анохін.  Не можливе співставлення подій декрету на честь Протогена та істрійського декрету на честь Агафокла, в якім згадується цар Ремакс,  тому що події, описані в цих документах віддалені один від одного півстоліттям. Також, помилково ставити під сумнів домінуючу роль скіфів в Ольвії  у середині V ст. до н.е. оперуючи, наприклад, тим, що символіка монет Емінака пов,язана  з Аполлоном, одночасно ігноруючи символіку всіх відомих емісій варварських царів в Ольвії та інших регіонах. У розгляді питання про роль місцівої еліти  у середині V ст. до н.е. потрібно враховувати високу корреляцію головних (наративних та нумізматичних) джерел, а не спиратися на “мовчазні” пам.ятки археології.

Перегянути Программу конференції.

Не прошло  и пятидесяти лет (лишь сорок девять!) с момента покупки мною первой книги по исследованию Ольвии – “Надписи Ольвии. (1917-1965)”.  Л. 1968 г.

Редколлегия сборника  Аристей. Вестник классической филологии и античной истории   (г. Москва)  уведомила меня  о принятии к публикации статьи Ольвийские декреты в честь граждан Херсонеса в контексте локальных хронологий Ольвии, Херсонеса и Понтийского царства.

В процессе работы над рукописью докторской   диссертации, в развитие ранее опубликованных  мною материалов,  появилась целая система, в том числе, теоретически обоснованных аргументов об отнесении  нижней даты чеканки “борисфенов” примерно к 217-215 гг. до н.э. (Эти материалы не вошли в текст диссертации). При этом подтверждена гипотеза П.О. Карышковского о верхней дате их чеканки 330-325 гг. до н.э.  Также, подтверждаются гипотезы П.О. Карышковского о перерыве в чеканке между І  и ІІ группами и  датировании  ІІ группы “борисфенов”  рубежом IV-III вв. до н.э., а  ІІІ группы – рубежом первого-второго десятилетия  III вв. до н.э.

Предполагаю изложить имеющееся обоснование  датировки  нижней даты “борисфенов” в отдельной статье.

В течение ряда лет я занимаюсь проблемой синхронизации эпонимного летоисчисления Ольвии и, в том числе,  построил несколько очень близких  хронологических  моделей событий декрета  в честь Протогена на основе просопографических сведений о деятельности предков и потомков основных действующих лиц декрета.  Активная деятельность Протогена относится к 270-240 гг. до н.э.  Между тем, я всегда «обходил»  вопросы, связанные с  племенами варваров, упоминаемых в декрете, полагая, что это совершенно иная, отдельная тема.  В то же время я получил замечание  от официального оппонента проф. д.и.н. О. М. Петречко: “Приділяючи значну увагу проблемам хронології подій декрету на честь Протогена, автор уникає розгляду питань про племена, які згадані у цьому декреті, вказуючи, що «Традиційно, зовнішньополітичний аспект декрету (походження і пересування племен) не розглядається» (с. 240). На нашу думку, матеріали даного дослідження дають підстави сподіватися на уточнення ряду контроверзійних аспектів цієї проблеми”.  Следуя за  этим  замечанием и начав сбор материала по проблеме,  я столкнулся с существованием весьма солидной историографии (в том числе, нарративной),  связанной отдельно,  например, с   сайями, галатами, скирами и др. племенами  из декрета. Этот факт еще более укрепил мое  убеждение в том, что обширная проблема варваров декрета в честь Протогена находится вне общего русла  моих исследований.  С другой стороны, ознакомление с этими материалами  показало, что  их  несомненные достижения  соседствуют в сущности с малообоснованной хронологической трактовкой  событий декрета в честь  Протогена (за исключением некоторых современных исследований, например, Г. Казакевича).  В дальнейшем,  в изучении указанной проблемы я вижу свою миссию лишь в том, чтобы  донести исследователям варварских племен цельную, непротиворечивую  информацию о хронологии событий декрета IosPE I2 32 на базе восстановленного ольвийского летоисчисления.

ВІДГУК  наукового консультанта Ставнюка Віктора Володимировича на дисертацію Ніколаєва Миколи Ілліча «Просопографія політичної та культової еліти Ольвії Понтійської V ст. до н. е. – І ст. н. е. (на основі синхронізації епонімного каталогу IOSPE. I². 201)», подану на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук зі спеціальності  07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни

Історія античної греко-римської цивілізації в географічних межах сучасної України була, є і й надалі залишатиметься одним із актуальних напрямків для вітчизняної науки. Одним із перших (чи навіть і першим) з  давньогрецьких поселень у Північному Причорномор’ї є Ольвія; є вона й однією з найбільш досліджуваних. Проблемами ольвійського поліса переймаються дослідники з багатьох країн світу: Греції і Франції, Румунії і Німеччини, Великої Британії і Росії. Цей перелік можна була б і продовжувати. Важливо, одначе, зауважити, що серед дослідників Ольвії, та й всього Північного Причорномор’я є й наші, українські науковці. Надзвичайну роль уже кільканадцять десятиліть поспіль відіграють тут вітчизняні археологи. Завдяки їх, першою чергою, зусиллям історична наука збагачується все новими артефактами, але й пам’ятками писемними. З останніми ситуація у вітчизняній науці склалася дещо навіть і парадоксальна. Читають їх, тлумачать, коментують дослідники, головним чином, не з України. Цьому є й пояснення, проте вони, – пояснення ці, – ситуацію на краще не змінюють. Мусимо констатувати, що писемні джерела, які здобуваються вітчизняними дослідниками, читаються і використовуються для вивчення історії нашого українського Надчорномор’я за античної доби і в контексті античної цивілізації та її так званої «варварської» периферії дослідниками не з України.

Одним з небагатьох винятків є дослідження, що їх уже давно провадить М. І. Ніколаєв. Добре обізнаний в усьому комплексі джерел з історії Ольвії, він однаково успішно працює і з пам’ятками матеріальної культури на загал і з джерелами писемними, у т. ч. й епіграфічними, до числа яких належить і добре відомий всім антикознавцям  IOSPE. I². 201. Його прочитання утруднюється значною фрагментованістю тексту, що спричиняло різночитання і різнотлумачення того, що усе ж прочитати вдавалось. Поміж тим, дані, що містяться в цьому документі, можуть суттєво вплинути на ситуацію з дослідженням ольвійського поліса як такого, а також і в контексті історії античної цивілізації загалом, у т.ч. і з перспективами реконструкції історії політичної, культурної, соціально-економічної тощо. Розуміння цього факту подвигало немало дослідників (і при тому із світовими іменами) використати прочитані імена для з’ясування просопографічної ситуації в Ольвії упродовж майже півтисячі років. Намагання їх, одначе, постійно обмежувалися проблемою розуміння цієї пам’ятки, сприйняття її в діахронному а чи в синхронному значенні, і завершилися вони майже одностайною констатацією істориків неможливості станом на сьогодні дійти цілком певних висновків щодо цього.

Там, де зупинилися, вичерпавши традиційні методи дослідження,  історики, – звідти розпочав свої пошуки математик. М. І. Ніколаєв запропонував розуміти IOSPE. I². 201 як математичну матрицю, яка може бути піддана, відповідно, певній алгоритмізації. Результат виявився вражаючим, що визнають провідні фахівці з різних країн світу. Несуперечливі висновки, зроблені з цього дослідження, дозволяють і дійсно потрактовувати IOSPE. I². 201 як епонімний календар, подібний до відомих його відповідників з інших грецьких полісів. Для дослідження історії античного Мілета, так само як і античних Афін, вони зіграли роль надзвичайну. Слід очікувати, що таку ж роль інформація, зрозуміла як список архонтів-епонімів, зіграє і для реконструкції політичної, соціально-економічної, культурної історії Ольвії – одного з найзнаменитіших осередків античної греко-римської цивілізації у нашому Надчорномор’ї, для розуміння у тому числі й широкого кола питань взаємин полісної цивілізації та її периферії.

Таким чином, докторська дисертація Ніколаєва М.І.  «Просопографія політичної та культової еліти Ольвії Понтійської V ст. до н. е. – І ст. н. е. (на основі синхронізації епонімного каталогу IOSPE. I2. 201)» розв’язує важливу наукову проблему, виконана на належному рівні і становить цілісне, завершене наукове дослідження, у якому досягнута окреслена мета, реалізовані поставлені завдання. В цілому, докторська дисертація Ніколаєва М.І. відповідає усталеним вимогам, заслуговує на позитивну оцінку та рекомендується до захисту на спеціалізованій вченій раді Д 26.235.01 в Інституті історії України НАН України.

Науковий консультант доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії Стародавнього світу та Середніх віків історичного факультетуКиївського національного університету імені Тараса Шевченка                                                                   В. В. Ставнюк

(Публікується  з люб’язного дозволу проф. В.В. Ставнюка)

Рабочее название моей новой статьи ХРОНОЛОГИЯ КЕРАМИЧЕСКОГО КЛЕЙМЕНИЯ ОЛЬВИИ  охватывает просопографическое исследование и уточнение датировки местных клейм на керамической посуде и черепице на базе синхронизированного календаря Ольвии (т.е., с единых позиций).  Таким образом, поэтапно, все эпиграфические памятники Ольвии будут охвачены просопографическими исследованиями и, соответственно, существенным уточнением датировки. Например, на пересечении интервалов активности Дайкрата и Протогена уточнена датировка около 270-264 гг. до н.э. клейма Δαϊκράτους, Ἀλεξάνδρου, Πρωτογένου, опубликованного Т.Н. Книпович. Очевидно, что это клеймо относится к начальному периоду деятельности Протогена, что подтверждается и расположением имени Протогена в конце списка магистратов.

В ближайшее время выходит из печати девятый выпуск сборника ВОПРОСЫ ЭПИГРАФИКИ с моей достаточно объемной статьёй ПРОСОПОГРАФИЯ В МАГИЧЕСКИХ НАДПИСЯХ ОЛЬВИИ (стр. 217-278). В этой статье выполнена первая попытка просопографического исследования магических списков Ольвии, также, существенно уточнены датировки многих магических заклятий. Замечу, что новейшее, еще не опубликованное   defixio из Ольвии  с упоминанием, в том числе, имен Антиместор, Пантакл и др. полностью соответствует просопографической и хронологической схеме, предложенной в этой статье.

На платформе свободного обмена научной информацией  https://independent.academia.edu/NikolayNikolaev  выложен полный вариант моей монографии ПРОСОПОГРАФИЯ ОЛЬВИИ ПОНТИЙСКОЙ V  в. до н.э. – I в. н.э.

Скачать полный вариант монографии

В Інституті історії  України   НАН України (м. Київ, вул. Грушевського, 4)  12 січня відбувся захист моєї докторської дисертації. Щиро вдячний всім моїм рідним, друзям та колегам, співробітникам Інституту, Голові, Вченому секретарю та членам Наукової ради, науковому консультанту, опонентам, також,   колегам з Великої Британії, Данії, Греції, РФ, Франції за допомогу та підтримку. Підсумки таємного голосування 21:00!

Докторська дисертація  загалом  кваліфікується як новий напрям дослідження не тільки Ольвії Понтійської, а й інших античних держав Причорномор”я та Середземномор”я. Подальший розвиток напрацювань передбачає, у тому разі, виконання перегляду з єдиних хронологічних позицій великої кількості історичних матеріалів, у тому разі, епіграфічних, нумізматичних тощо. Зараз в роботі у мене знаходиться велика кількість статей та, навіть, нова монографія. Актуальною проблемою є доповнення та переклад монографії ПРОСОПОГРАФІЯ ОЛЬВІЇ ПОНТІЙСЬКОЇ… на англійську або французьку мови згідно  з побажаннями колег з Великої Британії та Франції.

Просопография политической и культовой элиты Ольвии Понтийской V в. до н. э. – І в. н. э. (на основе синхронизации эпонимного каталога IOSPE. I2. 201).– Рукопись. На украинском языке.

На платформе свободного обмена научными статьями Academia.edu выставлен  автореферат моей докторской диссертации Просопография политической и культовой элиты Ольвии Понтийской V в. до н. э. – І в. н. э. (на основе синхронизации эпонимного каталога IOSPE. I². 201).    В ближайшие дни на постоянной основе будет выложен основной текст (525 стр.) диссертации.

См. здесь

См. здесь

Дякую організаторів Х Миколаївської обласної краєзнавчої конференції за запрошення. Тема моєї доповіді Новая эпиграфическая находка с Юга Украины – публікація надгробка Арістинора, сина Монімова, що зберігається у приватному зібранні Е.Р. Джумажанова.

Мне представилась прекрасная возможность для личного общения с Виктором Владимировичем Ставнюком, д.и.н, проф.,  заведующим кафедрой истории древнего мира и средних веков Киевского национального университета имени Тараса Шевченко. Виктор Владимирович оказался не только одним из самых известных и квалифицированных историков Украины, но и чрезвычайно интересным собеседником.

Статья  Ольвийские декреты в честь граждан Херсонеса в контексте локальных хронологий Ольвии, Херсонеса и Понтийского царства передана в редакцию для публикации. Искренне благодарю О.Л. Габелко, В.Ф. Столбу и С.Р. Тохтасьева за помощь в работе.

     В статье на основе сравнительного хронологического исследования ольвийских декретов в честь жителей Херсонеса  и херсонесских амфорных клейм с тождественными именами предлагается гипотеза о датировке декрета IosPE. I². 402  около 158-155 гг. до н.э.

Опубликована рецензия проф. д.и.н. Габелко О.Л. на мою монографию “Просопография Ольвии Понтийской…”.  Рецензия находится здесь

На платформе свободного обмена научными статьями   https://independent.academia.edu/NikolayNikolaev сегодня зафиксировано 5000  Total Views !

Киянин  Роман Піунов повідомив мене про те, що за власної ініциативи написав для україномовного розділу Вікіпедії статтю  Епоімний каталог Ольвії у якій, серед іншого,  відмітив, що цей каталог є найдавнішим календарем на теріторії нашої країни.  Дякую пану Роману за інтерес до моїх досліджень та їх популярізацію.  Ссилка на статтю у Вікіпедії  тут.

 Член-корр. РАН   А.И. Иванчик в частном письме поделился со мной одним из принципов создания подготавливаемого им к публикации фундаментального труда – корпуса ольвийских надписей  IosPE I3: Аскольд Игоревич стремится визуально  изучить оригиналы всех  надписей, включаемых в этот корпус. Как известно, создатель корпуса  IosPE I 2 акад. В.В. Латышев многие надписи лично не осматривал и это привело к ряду  недоразумений, с которыми  пришлось столкнуться и мне ( посвящение IosPE I2 188, посвящение  IosPE I2  161).  Пожелаю Аскольду Игоревичу успеха в реализации задуманного грандиозного проекта, выхода которого ждут многие исследователи.

Я искренне благодарю руководителя Центра эллинистических исследований,  д.и.н., проф. Олега Леонидовича Габелко за приглашение к участию в конференции, посвященной 70-летию Юрия Германовича Виноградова. Тема моего доклада Все, что вы хотели знать о синхронизации и реконструкции эпонимного каталога Ольвии (доклад по скайпу).

Программу конференции см. Programma

Тезисы докладов конференции будут опубликованы.

See here.

Статья находится здесь

Искренне благодарю шеф-редактора академического журнала  ANCIENT WEST & EAST Mr. Gocha R. Tsetskhladze, который уведомил меня о том, что моя статья  New Data about Inscriptions of Olbian molpoi получила положительные отзывы рецензентов и принята к печати в 2017 г.

В этой статье представлен новый, исключительно актуальный материал; как справедливо указывают авторы – ценный и объективный источник для хронологических построений. Самый первый вариант таких построений, который охватывает семилетний диапазон, представлен ниже: 345-339 гг. до н.э. В соответствии с античной традицией исполнение должности монетного магистрата исполнялось хронологически близко к исполнению эпонимной должности.

Сокращения ΗΡΑΓΟΡΑΣ и ΚΡΙ , очевидно, соответствуют историческим  лицам по имени Ἡρα[γ]ώρη[ς] Πρα[ξιανακτους?]  (defixio IGDOP 106, посвящение Зевсу Сотеру IOlbia 71) и Κρίτων  (Νικηράτου?) (defixio SEG 50:702, IV ). Подробнее.

В сборнике  материалов ХІ конференции, посвященной памяти проф. П. О. Карышковского Стародавнє Причорномор’я. Випуск ХІ. Одеса. 2016 р. С. 386-392 , опубликована моя статья Новые сведения об ольвийских эпонимах.  

        Some modern data about the eponyms of Olbia are compared with the materials of the article  of  P.O. Karyshkovskij “The  eponyms of Olbia” (1978). The  catalogue of eponyms IosPE. I². 201 contains: 105 BC—the year of Apollo (IosPE. I². 35),  97 BC — the year of Anaximenos (IOlb. 30). The inscriptions of  Olbia with eponymous formula (IosPE. I². 33, 35; IOlb. 30, 75) date  to the  turn of the  ΙΙ-Ι centuries BC (this is the  period of “early” Mithridates VI Eupator).  Probably, the state documents of Olbia were controlled by non-official representatives of  Mithridates –the foreigners (Stephen, the son of Alexander, the  son of Zobios).  Obviously, Mithridates had been preparing in subordinated polis  for the transition to the era of  Bosporus. The catalogue of eponyms of  Olbia IosPE. I². 201 was stopped and fixed in stone in about 95 year BC.

Статья опубликована!

В ближайшее время будет  опубликован русскоязычный вариант  статьи  Belousov, A. – Dana, M. – Nikolaev, N.  Deux nouvelles defixionum tabellae du territoire d’Olbia du Pont //  Zeitschrift für Papyrologie und Epigraphik (ZPE). 2016. 197. С.167-177.

Искренне благодарю за приглашение Оргкомитет конференции Ольвийский Форум, посвященный светлой  памяти моего наставника и друга  Валентины Владимировны Крапивиной. Тема моего доклада: О датировке ольвийского декрета в честь Дионисия Тагонова. 

Реализуется совместный проект с участием Алексея Белоусова (РФ, МГУ), Madalina Dana (France, Sorbonne), Николая Николаева (Украина, независимый исследователь)  по предварительному изучению и публикации двух новых магических заклятий из ольвийской округи. Одно из них – многострочное defixio ретроградного стиля, впервые фиксируемого в Ольвии.  Сердечно благодарю моих коллег из России и Франции за эффективное сотрудничество.

Щиро дякую Оргкомітету XI Читань  пам”яті професора П.Й. Каришковського за запрошення до участі у роботі конференції. Тема моєї доповіді   Новые сведения об ольвийских эпонимах.

Моя искренняя благодарность ведущему специалисту  Aarhus University (Denmark), проф. Владимиру Федоровичу Столбе который прислал мне свою новую статью ‘Archers’ of the Blessed City: City’s Deliverance in the Coinage of Early Hellenistic Olbia, посвященную комплексному исследованию и датировке  “проблемной” монетной серии Ольвии с изображением лучника и Деметры в башенной короне. Я рад знакомству с одним из крупнейших специалистов-античников современности. Отмечу, что моя недавно вышедшая монография ПРОСОПОГРАФИЯ ОЛЬВИИ ПОНТИЙСКОЙ… изобилует ссылками (в том числе,  полемического характера)  на ранее вышедшую статью  В.Ф. Столбы Prosopographical note on IOlbia 71 (Dubois IGDOlbia 11), содержащую новые  просопографические материалы (см. мои ранние записи). Но, как отметил В.Ф. Столба: “…дискуссия в науке – это естественное дело. Без этого было бы неинтересно работать”.  Надеюсь и в дальнейшем сотрудничать с Владимиром Федоровичем. В частности,  предстоит найти решение проблемного вопроса о датировке декрета Ольвии в честь Дионисия Тагонова. Дело в том, что мои просопографические построения (на базе ольвийских  материалов)  определяют дату декрета около 240-227 гг. до н.э. Исследование В.Ф. Столбы Chronologies of the Black Sea Area In the Period, C. 400-100 BC. (на базе материалов Херсонеса) дает дату этого декрета ровно на два поколения ниже (180-160 гг. до н.э.). Традиция наследования родовых имен?

Статья находится здесь.   Обоснована датировка декрета в честь Никерата  первым веком нашей эры.  С аргументами, приведенными в статье, полностью согласен А.Аврам. См.   Bulletin épigraphique. 2015. лемма  524.

Статья находится  здесь.

На базі каталогу епонімів Ольвії IosPE. I2. 201 (похибка синхронізації +2 – 4 рр.) виконано просопографічну реконструкцію, інтерпретацію і датування магічного списку SEG 50:702,IV.  Всупереч гіпотезі Т.Н. Кніпович про те, що особи,  згадувані в магічних списках, навряд чи мали високий статус і, на підтвердження гіпотези видавця С.Р. Тохтасьєва, список SEG50:702,IV включає в себе імена вищої еліти Ольвії середини IV ст. до н.е. Це переважно сини борців з тиранічним кланом (380 рр. до н.е.). Як варіант, список SEG 50:702,IV — прокляття, послане частиною тиранічного клану (Арістократіди), що повернулася з вигнання близько 350–344 рр. до н.е. своїм політичним суперникам (Діонісії, Леократіди-Евресібіади-Леопрепіди, Пантакли-Клеомброти, Нікерати (?), Протогени-Гіросони-Гіродори, Арістокрітіди-Сократіди (?), Батаки). У поєднанні з новою інтерпретацією графіті Λεωκράτης з некрополя Панське–1, як прокляття синові тираноборця Леократу Евресібіеву, цей список, очевидно, відображає латентний (судовий) характер політичної боротьби в Ольвії в середині IV ст. до н.е. Запропонований матеріал охоплює  лише частину можливих історичних висновків  та дозволяє висунути гіпотезу про значний інформаційний потенціал магічних списків Ольвії, очевидно, співпадаючий з лапідарними написами.

У Всесвітній день книги та авторського права 23 квітня 2015 р. Центральна міська бібліотека ім. М.Л. Кропівницького провела наукові студії за матеріалами моєї книги ПРОСОПОГРАФИЯ ОЛЬВИИ ПОНТИЙСКОЙ… Дуже дякую усім учасникам студій, зокрема,  співробітникам бібліотеки за добру організацію та підготовку цього заходу.

См. здесь

См. здесь