Уважаемые коллекционеры!

Как вы  знаете,  ценность экспонатов вашей коллекции значительно возрастет, если эти экспонаты будут исследованы специалистами и опубликованы в соответствующих изданиях и каталогах.  В настоящее время  готовится к изданию каталог надписей Ольвии (IosPE 3)  и я убедительно прошу откликнуться коллекционеров, владеющих такими надписями и\или их фрагментами. Речь идет о надписях Ольвии на мраморе, известняке , граните, керамике и свинце. Например, мне известно, что в одной из коллекций хранится фрагмент, приведенный на фото. Прошу ответить по адресу olbiopol@gmail.com .  Анонимность гарантируется. Фамилии владельцев надписей будут указываться только по их желанию.

См. здесь

Щиро вдячний за запрошення оргкомітету Міжнародної науково-практичної конференції УКРАЇНА – ГРЕЦІЯ: ІСТОРІЯ ВІДНОСИН, СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ СПІВПРАЦІ, що її проводить 16 травня  2017 р.  Дипломатична академія України при Міністерстві закордонних справ України. Тема мого виступу  З  історії відносин населення Північно–Західного Причорномор’я з греками Ольвії  Понтійської присвячена суттєвому уточненню хронології взаємовідносин Ольвії та місцевих «царів». Наприклад, цар саїв Сайтафарн, що його згадує декрет на честь Протогена,  був активним у другої чверті III століття до н.е. і це доведено десятками фактів, які виникли внаслідок відновлення ольвійського літочислення. Не є дійсним читання абревіатури ΒΣΕ на монетах рубежу ІІІ-ІІ ст. ім,ям  Сайтафарна, як це вважає В. Анохін.  Не можливе співставлення подій декрету на честь Протогена та істрійського декрету на честь Агафокла, в якім згадується цар Ремакс,  тому що події, описані в цих документах віддалені один від одного півстоліттям. Також, помилково ставити під сумнів домінуючу роль скіфів в Ольвії  у середині V ст. до н.е. оперуючи, наприклад, тим, що символіка монет Емінака пов,язана  з Аполлоном, одночасно ігноруючи символіку всіх відомих емісій варварських царів в Ольвії та інших регіонах. У розгляді питання про роль місцівої еліти  у середині V ст. до н.е. потрібно враховувати високу корреляцію головних (наративних та нумізматичних) джерел, а не спиратися на «мовчазні» пам.ятки археології.

Перегянути Программу конференції.

Не прошло  и пятидесяти лет (лишь сорок девять!) с момента покупки мною первой книги по исследованию Ольвии — «Надписи Ольвии. (1917-1965)».  Л. 1968 г.

Редколлегия сборника  Аристей. Вестник классической филологии и античной истории   (г. Москва)  уведомила меня  о принятии к публикации статьи Ольвийские декреты в честь граждан Херсонеса в контексте локальных хронологий Ольвии, Херсонеса и Понтийского царства.

В процессе работы над рукописью докторской   диссертации, в развитие ранее опубликованных  мною материалов,  появилась целая система, в том числе, теоретически обоснованных аргументов об отнесении  нижней даты чеканки «борисфенов» примерно к 217-215 гг. до н.э. (Эти материалы не вошли в текст диссертации). При этом подтверждена гипотеза П.О. Карышковского о верхней дате их чеканки 330-325 гг. до н.э.  Также, подтверждаются гипотезы П.О. Карышковского о перерыве в чеканке между І  и ІІ группами и  датировании  ІІ группы «борисфенов»  рубежом IV-III вв. до н.э., а  ІІІ группы — рубежом первого-второго десятилетия  III вв. до н.э.

Предполагаю изложить имеющееся обоснование  датировки  нижней даты «борисфенов» в отдельной статье.

В течение ряда лет я занимаюсь проблемой синхронизации эпонимного летоисчисления Ольвии и, в том числе,  построил несколько очень близких  хронологических  моделей событий декрета  в честь Протогена на основе просопографических сведений о деятельности предков и потомков основных действующих лиц декрета.  Активная деятельность Протогена относится к 270-240 гг. до н.э.  Между тем, я всегда «обходил»  вопросы, связанные с  племенами варваров, упоминаемых в декрете, полагая, что это совершенно иная, отдельная тема.  В то же время я получил замечание  от официального оппонента проф. д.и.н. О. М. Петречко: «Приділяючи значну увагу проблемам хронології подій декрету на честь Протогена, автор уникає розгляду питань про племена, які згадані у цьому декреті, вказуючи, що «Традиційно, зовнішньополітичний аспект декрету (походження і пересування племен) не розглядається» (с. 240). На нашу думку, матеріали даного дослідження дають підстави сподіватися на уточнення ряду контроверзійних аспектів цієї проблеми».  Следуя за  этим  замечанием и начав сбор материала по проблеме,  я столкнулся с существованием весьма солидной историографии (в том числе, нарративной),  связанной отдельно,  например, с   сайями, галатами, скирами и др. племенами  из декрета. Этот факт еще более укрепил мое  убеждение в том, что обширная проблема варваров декрета в честь Протогена находится вне общего русла  моих исследований.  С другой стороны, ознакомление с этими материалами  показало, что  их  несомненные достижения  соседствуют в сущности с малообоснованной хронологической трактовкой  событий декрета в честь  Протогена (за исключением некоторых современных исследований, например, Г. Казакевича).  В дальнейшем,  в изучении указанной проблемы я вижу свою миссию лишь в том, чтобы  донести исследователям варварских племен цельную, непротиворечивую  информацию о хронологии событий декрета IosPE I2 32 на базе восстановленного ольвийского летоисчисления.

ВІДГУК  наукового консультанта Ставнюка Віктора Володимировича на дисертацію Ніколаєва Миколи Ілліча «Просопографія політичної та культової еліти Ольвії Понтійської V ст. до н. е. – І ст. н. е. (на основі синхронізації епонімного каталогу IOSPE. I². 201)», подану на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук зі спеціальності  07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни

Історія античної греко-римської цивілізації в географічних межах сучасної України була, є і й надалі залишатиметься одним із актуальних напрямків для вітчизняної науки. Одним із перших (чи навіть і першим) з  давньогрецьких поселень у Північному Причорномор’ї є Ольвія; є вона й однією з найбільш досліджуваних. Проблемами ольвійського поліса переймаються дослідники з багатьох країн світу: Греції і Франції, Румунії і Німеччини, Великої Британії і Росії. Цей перелік можна була б і продовжувати. Важливо, одначе, зауважити, що серед дослідників Ольвії, та й всього Північного Причорномор’я є й наші, українські науковці. Надзвичайну роль уже кільканадцять десятиліть поспіль відіграють тут вітчизняні археологи. Завдяки їх, першою чергою, зусиллям історична наука збагачується все новими артефактами, але й пам’ятками писемними. З останніми ситуація у вітчизняній науці склалася дещо навіть і парадоксальна. Читають їх, тлумачать, коментують дослідники, головним чином, не з України. Цьому є й пояснення, проте вони, – пояснення ці, – ситуацію на краще не змінюють. Мусимо констатувати, що писемні джерела, які здобуваються вітчизняними дослідниками, читаються і використовуються для вивчення історії нашого українського Надчорномор’я за античної доби і в контексті античної цивілізації та її так званої «варварської» периферії дослідниками не з України.

Одним з небагатьох винятків є дослідження, що їх уже давно провадить М. І. Ніколаєв. Добре обізнаний в усьому комплексі джерел з історії Ольвії, він однаково успішно працює і з пам’ятками матеріальної культури на загал і з джерелами писемними, у т. ч. й епіграфічними, до числа яких належить і добре відомий всім антикознавцям  IOSPE. I². 201. Його прочитання утруднюється значною фрагментованістю тексту, що спричиняло різночитання і різнотлумачення того, що усе ж прочитати вдавалось. Поміж тим, дані, що містяться в цьому документі, можуть суттєво вплинути на ситуацію з дослідженням ольвійського поліса як такого, а також і в контексті історії античної цивілізації загалом, у т.ч. і з перспективами реконструкції історії політичної, культурної, соціально-економічної тощо. Розуміння цього факту подвигало немало дослідників (і при тому із світовими іменами) використати прочитані імена для з’ясування просопографічної ситуації в Ольвії упродовж майже півтисячі років. Намагання їх, одначе, постійно обмежувалися проблемою розуміння цієї пам’ятки, сприйняття її в діахронному а чи в синхронному значенні, і завершилися вони майже одностайною констатацією істориків неможливості станом на сьогодні дійти цілком певних висновків щодо цього.

Там, де зупинилися, вичерпавши традиційні методи дослідження,  історики, – звідти розпочав свої пошуки математик. М. І. Ніколаєв запропонував розуміти IOSPE. I². 201 як математичну матрицю, яка може бути піддана, відповідно, певній алгоритмізації. Результат виявився вражаючим, що визнають провідні фахівці з різних країн світу. Несуперечливі висновки, зроблені з цього дослідження, дозволяють і дійсно потрактовувати IOSPE. I². 201 як епонімний календар, подібний до відомих його відповідників з інших грецьких полісів. Для дослідження історії античного Мілета, так само як і античних Афін, вони зіграли роль надзвичайну. Слід очікувати, що таку ж роль інформація, зрозуміла як список архонтів-епонімів, зіграє і для реконструкції політичної, соціально-економічної, культурної історії Ольвії – одного з найзнаменитіших осередків античної греко-римської цивілізації у нашому Надчорномор’ї, для розуміння у тому числі й широкого кола питань взаємин полісної цивілізації та її периферії.

Таким чином, докторська дисертація Ніколаєва М.І.  «Просопографія політичної та культової еліти Ольвії Понтійської V ст. до н. е. – І ст. н. е. (на основі синхронізації епонімного каталогу IOSPE. I2. 201)» розв’язує важливу наукову проблему, виконана на належному рівні і становить цілісне, завершене наукове дослідження, у якому досягнута окреслена мета, реалізовані поставлені завдання. В цілому, докторська дисертація Ніколаєва М.І. відповідає усталеним вимогам, заслуговує на позитивну оцінку та рекомендується до захисту на спеціалізованій вченій раді Д 26.235.01 в Інституті історії України НАН України.

Науковий консультант доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії Стародавнього світу та Середніх віків історичного факультетуКиївського національного університету імені Тараса Шевченка                                                                   В. В. Ставнюк

(Публікується  з люб’язного дозволу проф. В.В. Ставнюка)

Рабочее название моей новой статьи ХРОНОЛОГИЯ КЕРАМИЧЕСКОГО КЛЕЙМЕНИЯ ОЛЬВИИ  охватывает просопографическое исследование и уточнение датировки местных клейм на керамической посуде и черепице на базе синхронизированного календаря Ольвии (т.е., с единых позиций).  Таким образом, поэтапно, все эпиграфические памятники Ольвии будут охвачены просопографическими исследованиями и, соответственно, существенным уточнением датировки. Например, на пересечении интервалов активности Дайкрата и Протогена уточнена датировка около 270-264 гг. до н.э. клейма Δαϊκράτους, Ἀλεξάνδρου, Πρωτογένου, опубликованного Т.Н. Книпович. Очевидно, что это клеймо относится к начальному периоду деятельности Протогена, что подтверждается и расположением имени Протогена в конце списка магистратов.

В ближайшее время выходит из печати девятый выпуск сборника ВОПРОСЫ ЭПИГРАФИКИ с моей достаточно объемной статьёй ПРОСОПОГРАФИЯ В МАГИЧЕСКИХ НАДПИСЯХ ОЛЬВИИ (стр. 217-278). В этой статье выполнена первая попытка просопографического исследования магических списков Ольвии, также, существенно уточнены датировки многих магических заклятий. Замечу, что новейшее, еще не опубликованное   defixio из Ольвии  с упоминанием, в том числе, имен Антиместор, Пантакл и др. полностью соответствует просопографической и хронологической схеме, предложенной в этой статье.

На платформе свободного обмена научной информацией  https://independent.academia.edu/NikolayNikolaev  выложен полный вариант моей монографии ПРОСОПОГРАФИЯ ОЛЬВИИ ПОНТИЙСКОЙ V  в. до н.э. — I в. н.э.

Скачать полный вариант монографии

В Інституті історії  України   НАН України (м. Київ, вул. Грушевського, 4)  12 січня відбувся захист моєї докторської дисертації. Щиро вдячний всім моїм рідним, друзям та колегам, співробітникам Інституту, Голові, Вченому секретарю та членам Наукової ради, науковому консультанту, опонентам, також,   колегам з Великої Британії, Данії, Греції, РФ, Франції за допомогу та підтримку. Підсумки таємного голосування 21:00!

Докторська дисертація  загалом  кваліфікується як новий напрям дослідження не тільки Ольвії Понтійської, а й інших античних держав Причорномор»я та Середземномор»я. Подальший розвиток напрацювань передбачає, у тому разі, виконання перегляду з єдиних хронологічних позицій великої кількості історичних матеріалів, у тому разі, епіграфічних, нумізматичних тощо. Зараз в роботі у мене знаходиться велика кількість статей та, навіть, нова монографія. Актуальною проблемою є доповнення та переклад монографії ПРОСОПОГРАФІЯ ОЛЬВІЇ ПОНТІЙСЬКОЇ… на англійську або французьку мови згідно  з побажаннями колег з Великої Британії та Франції.

Просопография политической и культовой элиты Ольвии Понтийской V в. до н. э. – І в. н. э. (на основе синхронизации эпонимного каталога IOSPE. I2. 201).– Рукопись. На украинском языке.

На платформе свободного обмена научными статьями Academia.edu выставлен  автореферат моей докторской диссертации Просопография политической и культовой элиты Ольвии Понтийской V в. до н. э. – І в. н. э. (на основе синхронизации эпонимного каталога IOSPE. I². 201).    В ближайшие дни на постоянной основе будет выложен основной текст (525 стр.) диссертации.

См. здесь

См. здесь

Дякую організаторів Х Миколаївської обласної краєзнавчої конференції за запрошення. Тема моєї доповіді Новая эпиграфическая находка с Юга Украины — публікація надгробка Арістинора, сина Монімова, що зберігається у приватному зібранні Е.Р. Джумажанова.

Мне представилась прекрасная возможность для личного общения с Виктором Владимировичем Ставнюком, д.и.н, проф.,  заведующим кафедрой истории древнего мира и средних веков Киевского национального университета имени Тараса Шевченко. Виктор Владимирович оказался не только одним из самых известных и квалифицированных историков Украины, но и чрезвычайно интересным собеседником.

Статья  Ольвийские декреты в честь граждан Херсонеса в контексте локальных хронологий Ольвии, Херсонеса и Понтийского царства передана в редакцию для публикации. Искренне благодарю О.Л. Габелко, В.Ф. Столбу и С.Р. Тохтасьева за помощь в работе.

     В статье на основе сравнительного хронологического исследования ольвийских декретов в честь жителей Херсонеса  и херсонесских амфорных клейм с тождественными именами предлагается гипотеза о датировке декрета IosPE. I². 402  около 158-155 гг. до н.э.

Опубликована рецензия проф. д.и.н. Габелко О.Л. на мою монографию «Просопография Ольвии Понтийской…».  Рецензия находится здесь

На платформе свободного обмена научными статьями   https://independent.academia.edu/NikolayNikolaev сегодня зафиксировано 5000  Total Views !

Киянин  Роман Піунов повідомив мене про те, що за власної ініциативи написав для україномовного розділу Вікіпедії статтю  Епоімний каталог Ольвії у якій, серед іншого,  відмітив, що цей каталог є найдавнішим календарем на теріторії нашої країни.  Дякую пану Роману за інтерес до моїх досліджень та їх популярізацію.  Ссилка на статтю у Вікіпедії  тут.

 Член-корр. РАН   А.И. Иванчик в частном письме поделился со мной одним из принципов создания подготавливаемого им к публикации фундаментального труда — корпуса ольвийских надписей  IosPE I3: Аскольд Игоревич стремится визуально  изучить оригиналы всех  надписей, включаемых в этот корпус. Как известно, создатель корпуса  IosPE I 2 акад. В.В. Латышев многие надписи лично не осматривал и это привело к ряду  недоразумений, с которыми  пришлось столкнуться и мне ( посвящение IosPE I2 188, посвящение  IosPE I2  161).  Пожелаю Аскольду Игоревичу успеха в реализации задуманного грандиозного проекта, выхода которого ждут многие исследователи.

Я искренне благодарю руководителя Центра эллинистических исследований,  д.и.н., проф. Олега Леонидовича Габелко за приглашение к участию в конференции, посвященной 70-летию Юрия Германовича Виноградова. Тема моего доклада Все, что вы хотели знать о синхронизации и реконструкции эпонимного каталога Ольвии (доклад по скайпу).

Программу конференции см. Programma

Тезисы докладов конференции будут опубликованы.

See here.

Статья находится здесь

Искренне благодарю шеф-редактора академического журнала  ANCIENT WEST & EAST Mr. Gocha R. Tsetskhladze, который уведомил меня о том, что моя статья  New Data about Inscriptions of Olbian molpoi получила положительные отзывы рецензентов и принята к печати в 2017 г.

В этой статье представлен новый, исключительно актуальный материал; как справедливо указывают авторы – ценный и объективный источник для хронологических построений. Самый первый вариант таких построений, который охватывает семилетний диапазон, представлен ниже: 345-339 гг. до н.э. В соответствии с античной традицией исполнение должности монетного магистрата исполнялось хронологически близко к исполнению эпонимной должности.

Сокращения ΗΡΑΓΟΡΑΣ и ΚΡΙ , очевидно, соответствуют историческим  лицам по имени Ἡρα[γ]ώρη[ς] Πρα[ξιανακτους?]  (defixio IGDOP 106, посвящение Зевсу Сотеру IOlbia 71) и Κρίτων  (Νικηράτου?) (defixio SEG 50:702, IV ). Подробнее.

В сборнике  материалов ХІ конференции, посвященной памяти проф. П. О. Карышковского Стародавнє Причорномор’я. Випуск ХІ. Одеса. 2016 р. С. 386-392 , опубликована моя статья Новые сведения об ольвийских эпонимах.  

        Some modern data about the eponyms of Olbia are compared with the materials of the article  of  P.O. Karyshkovskij «The  eponyms of Olbia» (1978). The  catalogue of eponyms IosPE. I². 201 contains: 105 BC—the year of Apollo (IosPE. I². 35),  97 BC — the year of Anaximenos (IOlb. 30). The inscriptions of  Olbia with eponymous formula (IosPE. I². 33, 35; IOlb. 30, 75) date  to the  turn of the  ΙΙ-Ι centuries BC (this is the  period of «early» Mithridates VI Eupator).  Probably, the state documents of Olbia were controlled by non-official representatives of  Mithridates –the foreigners (Stephen, the son of Alexander, the  son of Zobios).  Obviously, Mithridates had been preparing in subordinated polis  for the transition to the era of  Bosporus. The catalogue of eponyms of  Olbia IosPE. I². 201 was stopped and fixed in stone in about 95 year BC.

Статья опубликована!

В ближайшее время будет  опубликован русскоязычный вариант  статьи  Belousov, A. – Dana, M. – Nikolaev, N.  Deux nouvelles defixionum tabellae du territoire d’Olbia du Pont //  Zeitschrift für Papyrologie und Epigraphik (ZPE). 2016. 197. С.167-177.

Искренне благодарю за приглашение Оргкомитет конференции Ольвийский Форум, посвященный светлой  памяти моего наставника и друга  Валентины Владимировны Крапивиной. Тема моего доклада: О датировке ольвийского декрета в честь Дионисия Тагонова. 

Реализуется совместный проект с участием Алексея Белоусова (РФ, МГУ), Madalina Dana (France, Sorbonne), Николая Николаева (Украина, независимый исследователь)  по предварительному изучению и публикации двух новых магических заклятий из ольвийской округи. Одно из них — многострочное defixio ретроградного стиля, впервые фиксируемого в Ольвии.  Сердечно благодарю моих коллег из России и Франции за эффективное сотрудничество.

Щиро дякую Оргкомітету XI Читань  пам»яті професора П.Й. Каришковського за запрошення до участі у роботі конференції. Тема моєї доповіді   Новые сведения об ольвийских эпонимах.

Моя искренняя благодарность ведущему специалисту  Aarhus University (Denmark), проф. Владимиру Федоровичу Столбе который прислал мне свою новую статью ‘Archers’ of the Blessed City: City’s Deliverance in the Coinage of Early Hellenistic Olbia, посвященную комплексному исследованию и датировке  «проблемной» монетной серии Ольвии с изображением лучника и Деметры в башенной короне. Я рад знакомству с одним из крупнейших специалистов-античников современности. Отмечу, что моя недавно вышедшая монография ПРОСОПОГРАФИЯ ОЛЬВИИ ПОНТИЙСКОЙ… изобилует ссылками (в том числе,  полемического характера)  на ранее вышедшую статью  В.Ф. Столбы Prosopographical note on IOlbia 71 (Dubois IGDOlbia 11), содержащую новые  просопографические материалы (см. мои ранние записи). Но, как отметил В.Ф. Столба: «…дискуссия в науке – это естественное дело. Без этого было бы неинтересно работать».  Надеюсь и в дальнейшем сотрудничать с Владимиром Федоровичем. В частности,  предстоит найти решение проблемного вопроса о датировке декрета Ольвии в честь Дионисия Тагонова. Дело в том, что мои просопографические построения (на базе ольвийских  материалов)  определяют дату декрета около 240-227 гг. до н.э. Исследование В.Ф. Столбы Chronologies of the Black Sea Area In the Period, C. 400-100 BC. (на базе материалов Херсонеса) дает дату этого декрета ровно на два поколения ниже (180-160 гг. до н.э.). Традиция наследования родовых имен?

Статья находится здесь.   Обоснована датировка декрета в честь Никерата  первым веком нашей эры.  С аргументами, приведенными в статье, полностью согласен А.Аврам. См.   Bulletin épigraphique. 2015. лемма  524.

Статья находится  здесь.

На базі каталогу епонімів Ольвії IosPE. I2. 201 (похибка синхронізації +2 – 4 рр.) виконано просопографічну реконструкцію, інтерпретацію і датування магічного списку SEG 50:702,IV.  Всупереч гіпотезі Т.Н. Кніпович про те, що особи,  згадувані в магічних списках, навряд чи мали високий статус і, на підтвердження гіпотези видавця С.Р. Тохтасьєва, список SEG50:702,IV включає в себе імена вищої еліти Ольвії середини IV ст. до н.е. Це переважно сини борців з тиранічним кланом (380 рр. до н.е.). Як варіант, список SEG 50:702,IV — прокляття, послане частиною тиранічного клану (Арістократіди), що повернулася з вигнання близько 350–344 рр. до н.е. своїм політичним суперникам (Діонісії, Леократіди-Евресібіади-Леопрепіди, Пантакли-Клеомброти, Нікерати (?), Протогени-Гіросони-Гіродори, Арістокрітіди-Сократіди (?), Батаки). У поєднанні з новою інтерпретацією графіті Λεωκράτης з некрополя Панське–1, як прокляття синові тираноборця Леократу Евресібіеву, цей список, очевидно, відображає латентний (судовий) характер політичної боротьби в Ольвії в середині IV ст. до н.е. Запропонований матеріал охоплює  лише частину можливих історичних висновків  та дозволяє висунути гіпотезу про значний інформаційний потенціал магічних списків Ольвії, очевидно, співпадаючий з лапідарними написами.

У Всесвітній день книги та авторського права 23 квітня 2015 р. Центральна міська бібліотека ім. М.Л. Кропівницького провела наукові студії за матеріалами моєї книги ПРОСОПОГРАФИЯ ОЛЬВИИ ПОНТИЙСКОЙ… Дуже дякую усім учасникам студій, зокрема,  співробітникам бібліотеки за добру організацію та підготовку цього заходу.

См. здесь

См. здесь

Информацию см. здесь

Моя искренняя благодарность ведущему  румынскому  историку и эпиграфисту  Victor Cojocaru, который подарил мне бумажный экземпляр коллективного фундаментального труда  Взаимосвязи Средиземноморья и Понтийского мира в эллинистический и римский период.

Prosopographical and historical analysis of the  magical  list  SEG 50:702,IV is based on the catalogue of  eponyms IosPE. I². 201 (the error of  synchronization is +2 – 4 years). The list SEG 50:702,IV contains the names of the highest elite of  Olbia of the middle of 4 century BC.  Mostly  the children of the fighters against tyrannical clan are meant (about 380 BC). For instance, the list SEG 50:702,IV is the damnation to sons of fighters against the tyrant (from families the Dionysios, the Leokratids-Euresibiads-Leoprepids, the Pantakls-Kleombrots, the Nikerats, the Protogens-Girosons-Girodors, the Aristokritids-Sokratids, the Bataks). The damnation  was sent by  a part of the tyrannical clan (from the  Aristokratids), who returned to Olbia about 350–344 BC. Probably, the inscription reflects the latent (judicial) political struggle in Olbia in  the middle of  IV century BC. The information potential  of the magical inscriptions and  of the lapidary Olbian inscriptions  obviously coincides.

См. на сайте Academia.edu

См. на сайте Academia.edu

Nikolaev,N. I. (2014) : Просопография Ольвии Понтийской V в. до н.э. — I в. н.э./ Prosopografija Ol’vii Pontijskoj V v. do n. é. — I v. n. é. Kiev, Vidavec’ Oleg Fіljuk, [La prosopographie d’Olbia du Pont Ve s. av. n. è. Ier s. de n. è.].

N. I. Nikolaev, chercheur indépendant ukrainien, poursuit ses recherches sur la prosopographie olbienne en partant de son étude concernant l’inscription olbienne IOSPE I², 201, catalogue des éponymes d’Olbia du Pont. Il propose une datation pour certains noms qui sont connus par d’autres inscription ou monnaies et à partir de cela, établit la chronologie absolue des éponymes olbiens. Ses réflexions sont en grande partie accessibles sur son site (voir un post plus ancien http://spartokos.wordpress.com/2012/07/22/epigraphie-olbienne/)

Ses travaux ont suscité des remarques d’A. Avram, notamment publié dans le Bulletin épigraphique 2013. N. I. Nikolaev y répond dans cet ouvrage. La liste correspondrait aux magistrats ayant œuvré entre 357 et 95 av. J.-C. (à quelques années près), puis il étudie les familles de l’élite olbienne et leurs relations entre elles.

Ses travaux sont à suivre avec attention, car ils pourraient permettre de clarifier la chronologie de certains événements politiques olbiens.

Le sommaire :

Предлагается новый вариант интерпретации известного граффити Λεωκρατης из поселения Панское–I. Итак, а) граффити найдено на некрополе, б) имя Леократ представлено в номинативе. Тем самым граффити может быть отнесено к магическим надписям. С учетом существующей гипотезы о пребывании на поселении Панское–I политической оппозиции, изгнанной из Ольвии около 380 гг. до н.э., указанное граффити интерпретируется как проклятие, адресованное сыну тираноборца Леократу Евресибиеву.

А.С. Русяевой и А.В. Ивченко выполнен многосторонний анализ очень интересного магического граффито из Ольвии (см.: Русяева А.С., Ивченко А.В. Новое граффито из некрополя Ольвии/Боспорские исследования. ΧΧΧ. 2014. С. 152-170).
Присутствие в этом памятнике группы характерных имен, относящихся к различным ольвийским родам, определяет перспективность изучения этого граффито в общем русле моих исследований, как объекта просопографической интерпретации и просопографического датирования на базе синхронизированного каталога эпонимов Ольвии IosPE 201. (Наиболее вероятно, магическое граффито ΗΡΟΦΙΛΟΣ, ΑΘΗΝΑΙΟΣ, …., ΔΙ(Ο)ΔΩΡΟΣ относится, в том числе, к родам Дионисиев, Анаксименов-Гирофилов, Поликсенов. Датировка граффито тяготеет к 320-310 гг. до н.э. Обоснование этих выводов предполагаю дать в подготавливаемой мною статье «Просопография в магических надписях Ольвии//Вопросы эпиграфики. VIII. 2015).
По установившейся традиции я кратко комментирую статьи, в которых упоминается каталог IosPE 201. Между тем, из контекста статьи А.С. Русяевой и А.В. Ивченко следует необходимость обоснования диахронного (эпонимного) характера этого каталога:
1. Каталог — единственный документ, в котором прослеживаются (на глубину до 8 поколений) генеалогические ветви основных элитных родов.

2. Каталог содержит присущие только диахронным документам (см. эпонимные каталоги Милета, Родоса и Линдоса) хронологические квоты.

3.Реконструируемый на базе системного анализа размер эпонимного каталога Ольвии (110 строк) совпадает с размером 1 столбца эпонимного каталога Милета.

4. В каталоге присутствуют фрагменты года Аполлона и года Посидея Анаксагорова (IosPE 35), года жреца Анаксимена (I.Olbia 17+21+30+120), года жреца Теогейтона (I.Olbia 26), также, группа эпонимов — предков и потомков эпонимов Гиродора и Плистарха (IosPE 32) и др.

5. Сохранившиеся имена каталога идентифицируются с десятками имен из лапидарных надписей Ольвии, граффито, монет, керамических клейм и магических надписей, изданных на протяжении около трехсот лет (IV- I вв. до н.э.). На этой основе гипотеза о синхронности издания каталога (IosPE 201) и декрета (IosPE 32) в честь Протогена (ок. 230 гг. до н.э.) просто нереальна.

6. Каталог содержит последовательные группы имен эпонимов, отражающих существование кланов (объединений родов по тему или иному признаку).

7. Каталог исполнен курсивным шрифтом, характерным для ольвийских надписей конца II- начала I вв. до н.э.

Предполагаемая тема моего доклада на предстоящей Международной  конференции  ВОПРОСЫ ЭПИГРАФИКИ-II (г. Москва, 2015 г.): Просопография в магических надписях Ольвии. Из всего многообразия направлений исследования многочисленных ольвийских магических надписей на свинцовых пластинках и керамике, мною,  с опорой на синхронизированный эпонимный каталог IosPE I2 201, выполнена попытка просопографической интерпретации имен, содержащихся в этих надписях.

Приложение №6 ко второй книге моей монографии Просопография Ольвии Понтийской V в. до н.э.- I в. н.э. здесь.  Ряд сокращений, монограмм и аббревиатур, содержащихся в монетах Ольвии, идентифицированы именами реальных исторических лиц.

Крупнейший румынский историк и эпиграфист Виктор Кожокару (Victor Cojocaru) подарил мне первый том его недавно вышедшего  фундаментального труда BIBLIOGRAPHIA CLASSICA ORAE SEPTENTRIONALIS PONTI EUXINI VOL. I EPIGRAPHICA, NUMISMATICA, ONOMASTICA & PROSOPOGRAPHICA. В последнее время исследования Понта характеризуются стремлением к обобщению материалов, добытых  многими поколениями исследователей. В этом плане, необходимость выполнения библиографического исследования (в особенности, с переводом на немецкий язык!) назрела уже давно, вот только взяться за эту работу способен наверное не каждый ученый.  Воистину, совершен научный подвиг: проанализирована  библиография более 5000 (sic!) статей, монографий и т.д., посвященных Понту.  Убежден, что эта книга будет настольной не только для меня, но и для многих исследователей эпиграфики, нумизматики, ономастики и просопографии  Понта. От всей души я благодарю господина Кожокару за подарок и желаю ему успешного продолжения этого  очень нужного проекта. ἀγαθῆι τύχηι.