В електронному науково-популярному виданні Катедра Universum: електронний збірник науково-популярних праць з історії, археології, інформаційної та архівної справи, що видається ЦНТУ опубліковані мої нотатки та тему Ономастика та просопографія як спеціальні історичні дисципліни. Щиро дякую за запрошення до публікації Головного редактора, д.і.н., проф. В.М. Орлика. Згідно з канонами ономастики ім’я Протоген є поширеним, оскільки трапляється в написах Ольвії 14 разів. З іншого боку, просопографічний аналіз дав змогу стверджувати, що це ім’я стосується  лише трьох  реальних однойменних (згідно  зі сталою  традицією) історичних осіб  – вихідців з елітного  роду  Протогенів. Це і є простою різницею між ономастикою та просопографією: наявність (просопографія) та відсутність (ономастика) історичного контексту

Завершився строк дії мого контракту з Університетом Григорія Сковороди в Переяславі (але, участь в роботі Спеціалізованої вченої ради Д 27.053.01 продовжена). Щиро вдячний керівництву університету, зокрема ректору, академіку Віктору Петровичу Коцуру. З 1 жовтня 2021 р. я працюю (дистанційно) професором кафедри історії та методики її навчання Ізмаїльского державного гуманітарного університету, одночасно й головним редактором Наукового вісника ІДГУ (серія- історичні науки) категорії Б.

Нарешті сьогодні, по допомогу Господа, я завершив працю над новою монографією ХРОНОЛОГІЯ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я IV–I СТ. ДО Р. Х. ВИБРАНІ ПРАЦІ. Щиро вдячний колегам, які надавали мені необхідну підтримку, а моїй дружині Наталі – за терпіння. Об’єм-830 000 знаків. Більш як 100 малюнків. Це вже третя моя монографія аналітичного напряму.

На ґрунті відновленого літочислення Ольвії IV–I ст. до Р.Х.  досліджені осібні   актуальні питання   хронології Північного Причорномор’я IV–I ст. до Р. Х. (Ольвія та  її хора, Неаполь Скіфській,  Херсонес Таврійський). Зокрема, пропонуються деякі взаємозалежні  хронологічні репери політичної  історії регіону  та уточнене датування й інтерпретація численних різнорідних епіграфічних та нумізматичних пам’яток  (у формі довідок).

Для науковців, студентів історичних факультетів, нумізматів та всіх, хто цікавиться стародавньою історією України.

Шоком для мене стала раптова смерть професора Олександру Аврама 4 серпня 2021 р. в Істрії. Упродовж понад десяти років ми вели листування, маючи багато спільних думок та інтересів. Професор Олександру Аврам підтримував мої дослідження та дуже багато зробив для ознайомлення з ними фахівців Західної Європи, передусім своїми прихильними  лемами у щорічнику  Bulletin épigraphique, рецензією у престижному  академічному виданні Ancient West & East, покликаннями на мої  статті, також,  надавши мені, поряд з іншими колегами, ефективну та істотну підтримку під  час  захисту  докторської дисертації. Світла пам’ять  дорогому колезі та видатному вченому!

Ольвійський «борисфен» є найпоширеною монетою стародавнього Північного Причорномор’я; зустрічається він, навіть, в Центральній Європі. Традиційно високий рівень вивченості «борисфенів» супроводжується наявністю проблеми їхнього датування.  Представлена нижче група тез та статей присвячена запровадженню в науковий обіг сучасної хронології карбування цих монет, яка ґрунтується на єдиній хронологічній та просопографічній платформі – синхронізованому епонімному каталозі Ольвії IPE I2 201 та є відповідною іншим епіграфічним пам’яткам (лапідарному архіву, графіті, магічним написам, легендам інших монет, агораномних гир та клейм тощо) :

Моя доповідь на VІ Міжнародної наукової конференції АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НУМІЗМАТИКИ У СИСТЕМІ СПЕЦІАЛЬНИХ ГАЛУЗЕЙ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ17 – 18 вересня 2020 присвячена ольвійським “борисфенам”. Тези опубліковані.

Відновлення літочислення Ольвії (синхронізація епонімного каталогу IPE I2 201), зокрема, на відміну від традиційних ономастичних тлумачень, відкрило якісно нову перспективу виконання хронологічних та просопографічних (тобто, з набуттям історичного контексту) досліджень диферентів на багаточисленних ольвійских монетах – «борисфенах».

Тези доповідей IІ Міжнародної наукової конференції «Історія, археологія, інформаційна, бібліотечна та архівна справа: актуальні проблеми науки та освіти»,
13 – 14 травня 2021 р  СКІРО-ГАЛАТСЬКА НАВАЛА БЛИЗЬКО 215 Р. ДО Н. Е. ЯК ПРИЧИНА ЗАГИБЕЛІ ВЕЛИКОЇ ХОРИ ТА МАСОВОЇ ТЕЗАВРАЦІЇ СКАРБІВ “БОРИСФЕНІВ” . Тези опубліковані. Див. тут https://www.academia.edu/49518802. Доповідь присвячена проблемі запровадження в науковий обіг сучасної хронології карбування ольвійських «борисфенів», яка ґрунтується на єдиній хронологічній та просопографічній платформі – синхронізованому епонімному каталозі Ольвії IPE I2 201 та є відповідною іншим епіграфічним пам’яткам (лапідарному архіву, графіті, магічним написам, легендам інших монет, агораномних гир та клейм тощо): карбування «борисфенів» відбувалося з 331–330 р. до н. е. упродовж не менш 110 років зі значними перервами; завершення їхньої емісії належить до 220 – 218 рр. до н. е., чи навіть, до 217–216 р. до н. е.

Опублікована стаття НОВИЙ МАГІЧНИЙ НАПИС З ОЛЬВІЇ. Публікується перше в Ольвії закляття “комерційного” характеру. Текст закляття: “(знищую або зв’язую?) Невменія, Татанова сина, справи його, також і мати Олімпіаду”.

,

Завдяки люб’язності співробітника ВПЦ “Київський університет” пані Лариси Юріївни Лютої я отримав примірник нового наукового видання УКРАЇНСЬКО-ДАВНЬОГРЕЦЬКО-НОВОГРЕЦЬКО-АНГЛІЙСЬКИЙ СЛОВНИК. Персональний склад упорядників та рецензентів є гарантією високої якості Словника. Видання цього підручника є важливою віхою в повноцінному відновленні та розвитку в Україні досліджень з давньогрецької писемності та епіграфіки. Мені відомо від компетентних колег та друзів, що за часів СРСР, ЦК КПРС “дбайливо огороджувало” заклади вищої освіти України від вивчення та розвитку в них давньогрецької мови. І це за умови, коли головні археологічні пам’ятки давньогрецької історії та культури зосереджені на території України.

Попереднє ознайомлення зі Словником підтверджує те, що він стане для мене настільною книгою.

Оприлюднена стаття НОВЕ ЕПІГРАФІЧНЕ ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ ГРОШОВОГО ОБІГУ ОЛЬВІЇ. Публікується новий напис на свинцевій пластинці. Цей напис не є приватним листом чи то магічним закляттям. Він є борговою розпискою або, менш ймовірно, судовим рішенням (?). Текст напису :Πολυξένοι ὤφελον / ἔκοσι χρυσοῦ / ἀπὸ τοῦτο ἔχω / ἐννέα χρυσοῦ. Я заборгував Поликсену двадцять золотих, із цих маю (лише) дев’ять золотих. До речі, Поликсен – відома історична особа – батько епоніма 309 р. до Р.Х. Афенея Поликсенова. Також Поликсен був монетним магістратом близько 328 р. до Р.Х. Датується напис за просопографічними ознаками 330-320 рр. до н. е. Має право на існування гіпотеза про зв’язок цього напису з повідомленням Макробія та декрету на честь Каллініка про ліквідацію боргових зобов’язань за часи Зопіріонової облоги. Але є альтернативний варіант інтерпретації історичної особи -онук цього Поликсена, однойменний Поликсен, батько епоніма 214 р. до Р.Х. Гікесия Поликсенова

В матеріалах Міжнародного фахового семінару “ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ НУМІЗМАТИКИ АНТИЧНОЇ ТА РИМСЬКОЇ ДОБИ НА ТЕРЕНАХ ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ” присвячений пам’яті Владилена Анохіна ПЕРШІ АНОХІНІВСЬКІ ЧИТАННЯ м. Меджибіж., 26 вересня 2019 року опубліковані мої тези ОЛЬВІЯ І ЗОПІРІОН: НОВЕ ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО. Новий, ускладнений варіант диференту № 1 на “борисфені” підтверджує його приналежність до діяльності магістрата та реформатора Каллініка Євксенова, згадуваного в декреті Ольвії IPE 25+31.

Всі, кому я не подобаюсь, знайте – мені це жити не заважає! (ФБ)

Фрагмент статті “Хронологія ольвійських “борисфенів”. Представлений осучаснений варіант відомої таблиці П. О. Каришковського (Карышковский П. О. Монеты Ольвии 1988. С. 81). Але диференти та їхні графічні варіанти згруповані за роками.

Дивись тут.

Стаття присвячена проблемі запровадження в науковий обіг сучасної хронології карбування ольвійських «борисфенів», яка ґрунтується на єдиній хронологічній та просопографічній платформі – синхронізованому епонімному каталозі Ольвії IPE I2 201 та є відповідною іншим епіграфічним пам’яткам (лапідарному архіву, графіті, магічним написам, легендам інших монет, агораномних гир та клейм тощо).

 Нікому. Ніколи. Ні за яких обставин. Не дозволяйте себе знецінювати. Свою роботу, свої досягнення, себе як особистість. Позбувайтеся таких людей безжально. Викорчовуйте і викидайте з ближнього кола спілкування. І ніколи більше до них не повертайтеся. Такі люди вирощують в вас комплекси, які не дозволяють вам бути щасливою і самодостатньою людиною. Вони руйнують вашу самоповагу і топчуть ваше єство.Тому, як тільки бачите, що до вас підкрадаються з гидливо підгорнутим в курячу жопку ротом і фразою, яка починається зі слів «краще б ти …» (далі можливі варіанти) – беріть лопату і з розмаху вбивайте на два метри в землю прямо через труси . PS. Так, і не смійте знецінювати маленькі досягнення своїх дітей. Вони згодом вам цього ніколи не пробачать. Всі найбільші особистісні трагедії родом з дитинства. Просто завжди пам’ятайте про це! (Круто по-українськи (з ФБ) 24 липня 2020 р. ).

У збірнику “Стародавнє Причорномор’я”, вып. 13. 2021 г. оприлюднена моя нова стаття Ольвийские “борисфены”: П.О. Карышковский или В. А. Анохин? Див. тут Відновлений календар Ольвії однозначно свідчить про тривалість емісії “борисфенів”: з 330 до орієнтовно 217 рр. до Р.Х. зі значними перервами. За деякими групами кореляція з каталогом епонімів сягає 70-80%. Між тим, диференти на “борисфенах” не мали епонімного характеру (тобто, згідно зі сталою традицією античного світу посада монетного магістрата виконувалася хронологічно близько до посади епоніма).

“Борисфен” магістрата Філомела , сина Діонісія (Φιλόμηλος Διονυσίου) з роду Діонісіїв, що був епонімом у 303 р. до Р.Х.

Запрошую до перегляду висококваліфікованих та надзвичайно цікавих лекцій зі стародавньої історії та давньогрецької мови на каналі д.і.н., проф., Віктора Володимировича Ставнюка, завідуючого кафедрою історії стародавнього світу на середніх віків Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Адреса каналу https://www.youtube.com/channel/UCM2hwWi91_ZPImQ2GUx0Znw

У ономастичних дослідженнях, зазвичай, заведено вказувати кількість згадок про те або інше ім’я в епіграфічних пам’ятках. Така кількість розглядається у якості критерію розповсюдження того або іншого імені в регіоні … Але, що ж насправді позначає цей критерій? Відповідні тези див. ТУТ Коротка стаття для електронного видання UNIVERSUM передана Головному Редактору.

В журнале STRATUM PLUS № 6 -2020 опубликована моя новая статья “Об основании Неаполя Скифского”. Доминирующая в науке дата основания Неаполя Скифского  (180 гг. до н.э.; Ю.П. Зайцев)  базируется на едином хроноиндикаторе – родосском эпонимном клеймении (G. Finkielsztejn 2001). Путем  синхронизации группы  независимых хроноиндикаторов  (датировка посвящений  Посидея и Евмена (Н.И. Николаев 2019), хронология астиномного клеймения Херсонеса Таврического (V.F. Stolba 2005), уточнённая хронология эпонимного клеймения Родоса (J. Lund 2011)) подтверждена, установленная в 80–90-х гг.,  дата основания Неаполя  концом III –  началом II вв. до н.э. Новый хроноиндикатор Неаполя (хронология предшествующей исторической ситуации в Ольвии)   позволяет принять гипотезу о причинах основания Неаполя около  199–197 гг. до н.э. как выезд  (изгнание)  после  поражения в  клановой борьбе ольвийских  родов  Дионисиев и Леократидов-Евресибиадов-Леопрепидов, вероятно, контактировавших со скифской элитой. 

ДОПИС 14 02 2023     Я є свідком того, як з російськомовного  простору Вікіпедії у 2022 р.  поступово були вилучені  всі мої нові матеріали щодо заснування Неаполя Скіфського на користь такої, що піддалася моїй  аргументованій критиці схеми Ю. П. Зайцева, запровадженої майже чверть століття тому. Втім, за статистикою, це не зменшило обсяг відвідування російськомовними читачами моїх сторінок в https://independent.academia.edu/NikolayNikolaev, присвячених Неаполю Скіфському.

Моя стаття ХРОНОЛОГІЯ ОЛЬВІЙСЬКИХ “БОРИСФЕНІВ” (112000 знаків) опублікована у 4 випуску фахового збірника “Український нумізматичний щорічник”. С. 14-42. Вперше, на ґрунті синхронізованого епонімного каталогу Ольвії, досліджена просопографічна інформація, що прихована у диферентах “борисфенів” усіх груп. Головний висновок: карбування “борисфенів” продовжувалося з 330 до орієнтовно 218 -216 рр. до н.е з великими перервами. Ця схема достатньо близька до схеми П. О. Каришковського (1988). Збіжні диференти на “борисфенах” різних груп є відбиванням стійкої античної традиції наслідування родових імен, тобто належать однойменним особам, що знаходилися у родинних стосунках (дід, онук тощо). Наявність спільних лицьових штемпелів у “борисфенів” з різними диферентами (не більше чотирьох) пояснюється відповідною технологією пришвидшеного карбування, а не групами магістратів (Анохін В.О., 1984), що одночасно брали участь у випуску.

У якості головного редактора Збірника «Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету». (Серія: Історичні науки) запрошую науковців до співробітництва. Див: https://www.academia.edu/44742431

Вже багато років (десятиліть) я не займаюся колекціонуванням. Покинув колекціонування я, (що й прогнозувала видатна археологиня Валентина Крапівіна), після того, як мені відкрили для вивчення запасники декількох музеїв (Одеський археологічний, Миколаївський краєзнавчий, Московський історичний). Однак, вчора на аукціоні придбав унікальну монету – «борисфен» з диферентом МВ і зі слідами двох ударів (з розворотом на 180 град). Мені він потрібен для уточнення технологічного процесу виробництва цих монет.

Нарешті, маючи за плечима майже 69 років, скориставшись пропозицією колег, я працевлаштувався та отримав першу заробітну плату у якості професора кафедри документознавства Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди та члена Спеціалізованої вченої ради з захисту докторських на кандидатських дисертацій Д27.053.01. Також мене призначено членом Редколегії низки наукових Збірників та Головним редактором Збірника «Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету». (Серія: Історичні науки).

Або криза створює додаткові можливості або те, над чим я працюю багато років, виявилося потрібним.

Чл.-корр. РАН А. И. Иванчик на протяжении нескольких лет работает над очень необходимым исследователям проектом IOSPE 3, в том числе, выполняя сложную и трудоёмкую работу по описанию, изучению и фотографированию надписей Ольвии, размещенных в различных музеях. Моя искренняя благодарность Аскольду Игоревичу, который, содействуя моим исследованиям, уже неоднократно делился со мною своим трудом и передавал мне качественные фотографии надписей Ольвии, абсолютно для меня недоступных. Так, сегодня Аскольд Игоревич прислал мне цветные фото надписей мольпов, хранящиеся в СПб, что создает великолепную возможность для проверки моих гипотез, изложенных в статье New Data about Inscriptions of Olbian molpoi \\ Ancient West & East. 2017. №16. P. 291-295. Кстати, посвящение НО 58 выполнено с использованием ортогональных сеток, а не линеек. Фото посвящения НО 58 полностью опровергает “критику” В.П. Яйленко, который написал “… надписи на пьедесталах под статуи никогда не вписывались в ортогональную сетку для букв, это чушь, порожденная невежеством инженера Николаева в эпиграфике” (В.П. Яйленко. История и эпиграфика Ольвии, Херсонеса и Боспора… 2017 С.75 сноска 120).

Prosopography in the Magical Inscriptions of Olbia (Просопография в магических надписях Ольвии) // Вопросы эпиграфики. № 9. 2016. М. С. 217-278. та
О преобразовании ономастического материала в полноценный исторический источник (на примере нового магического опистографа из Ольвии ).

Підготовлені та передані Редколегії тези XIV Міжнародної конференції ІСТОРІЯ ТОРГІВЛІ , ПОДАТКІВ ТА МИТА під назвою НОВІ МАТЕРІАЛИ ПРО ОЛЬВІЙСЬКИХ АГОРАНОМІВ. Тези див. ТУТ

Введено до наукового обігу мірну посудину з клеймом ольвійського агоранома на ім’я Ἀριστοκλῆς Εὑρήμονος (Аристокл Евримонів), булого епонімом у 298 р. до Р.Х.

Загалом, обґрунтуванню нових просопографічних  (хронологічних) інструментів дослідження лапідарних написів, графіті, керамічних клейм, епіграфних гир, магічних написів та монет я присвятив дві монографії, докторську дисертацію та майже 50  статей. Відповідно,  критичні зауваження опонентів повинні відноситися саме до  цих інструментів. На жаль, на сьогодення бачу дещо парадоксальну картину: оприлюднені  критичні зауваження  стосуються не нових просопографічних інструментів, а  є викладеною у менторському тоні  ревізією  отриманих мною  просопографічних  здобутків  з точки зору  традиційної ономастики  80–90 рр. минулого століття.  При цьому, за замовчуванням, ономастика абсолютно  не  в змозі пояснити отриманий просопографічний результат, оскільки зовсім  не передбачає наявність історичного контексту! Ось в чому, наприклад, знаходиться коріння, висловлених в образливій формі, ономастичних зауважень відомого російського епіграфіста В. П. Яйленка, стосовно моєї просопографічної реконструкції фрагментованого напису SEG 58:766. Ці зауваження взагалі не мають ніякого сенсу, враховуючи  підтвердження моєї реконструкції шляхом  об’єднання   фрагмента SEG 58:766  зі знайденим у 1947 р. фрагментом IOlb 125. Див.: Николаев Н. И. Просопографическая реконструкция сокращенных и фрагментированных имен исторических лиц (на примере Ольвии). Емінак: наук.   щоквартальник. 2019. № 1 (25). С. 149–157. Сподіваюся на появу адекватної критики від спеціалістів, які мають відповідні наукові досягнення із зазначеної сфери, зокрема і В. П. Яйленка.   

.

В канун Нового года мне стала доступной статья В.П. Яйленко ЭПИГРАФИЧЕСКИЕ ЗАМЕТКИ…. III. В ЗАЩИТУ ВОТИВА IOSPE I2 188 ИЗ ОАМ. Воспринимаю эту статью как Новогодний подарок “под елочку” ибо традиционные критические замечания Валерия Петровича, касающиеся моей просопографической реконструкции фрагментированного посвящения SEG 58:766 (см. монографию В.П. Яйленко 2017 г.), повторенные в этой статье (см. стр. 195), успешно преодолены мною несколько месяцев назад. Объединив фрагменты IOlbia 125+ SEG 58:766 я ПОЛНОСТЬЮ подтвердил свою правоту в реконструкции этого посвящения. См. мою статью Просопографическая реконструкция сокращенных и фрагментированных имен исторических лиц ( на примере Ольвии) // Емінак: наук. щоквартальник. 2019. № 1 (25).   Желаю Валерию Петровичу Яйленко в Новом году здоровья и творческих успехов, в том числе, прошу принять принципиальные различия в ономастической и просопографической реконструкции имен. Вместе с тем, неожиданным (и даже удивительным для меня) выглядит пожелание Валерия Петровича, чтобы ольвийской эпиграфикой занимались “такие энтузиасты, как Н.И. Николаев”.       

Вийшла моя нова стаття в “Українському нумізматичному щорічнику. №3” ОНОМАСТИКА ТА ПРОСОПОГРАФІЯ У ВІДНОВЛЕННІ МОНЕТНИХ МОНОГРАМ (НА ПРИКЛАДІ ОЛЬВІЇ IV СТ. ДО Н. Е.). Щиро вдячний Головному Редактору д.і.н., проф. Василю Орлику за запрошення мене до складу Редколегії академічного видання “Український нумізматичний щорічник”, а також, до видання Соціум. Документ. Комунікація: збірник наукових статей Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди

.

Опубліковані тези докладу “Мітридат VI Євпатор – епонім Ольвії Понтійської”.

 У статті розглядається новий і нездоланний аргумент щодо виконаної мною 10 років тому реконструкції фрагментированної посвяти евергета Пантакла (ΙΙ) Клеомбротова, епоніма 195 р. до н.е. Це моя відповідь на критичні зауваження зразка 80-90 рр. минулого століття від В.П. Яйленка. Цією статтею (четвертою за рахунком) я продовжую аналіз і подолання критичних нападок В.П. Яйленко, викладених в його монографії 2017 р. Стаття взнаходиться тут.

Этой статьей я , во-первых, полностью подтвердил верность выполненной мною 10 лет назад просопографической реконструкции фрагментированного посвящения евергета Пантакла Клеомбротова, эпонима 195 г. до н.э. и , соответственно, доказал , что критические высказывания В.П. Яйленко ошибочны. Во-вторых, поскольку реконструкция посвящения выполнялась на основе синхронизированного календаря Ольвии, это еще раз подтвердило верность  восстановленного летоисчиисления Ольвии. 

Опубликована   статья Неаполь Скифский в свете ольвийской просопографии (Neapolis Scythica in the light of Olbian prosopography) STRATUM PLUS. 6. 2019. Пересмотр традиционных, устоявшихся в науке исторических  фактов требует не только тезисного обоснования, но и проведение критического  анализа  материалов предшественников.

Опубликована статья Борьба кланов в Ольвии IV—III вв. до н. э.// Stratum plus. 6. 2018. C. 73-87.  Статью см.  здесь.

Опубликован мой доклад Развитие просопографической модели общины небольшого античного города (на примере Ольвии) //ДРЕВНИЕ ЦИВИЛИЗАЦИИ: СОЦИУМ И ЧЕЛОВЕК. ЯрГУ. 2018.    Доклад см. здесь.   Продолжен критический анализ монографии В.П. Яйленко в части ольвийской  просопографии.

На платформе academia.edu я откорректировал предварительную просопографическую информацию о  группе магических надписей Ольвии и преодолел присущие просопографии альтернативные варианты датировки. См обновленный файл статьи Просопография в магических надписях Ольвии.

О преобразовании ономастического материала в полноценный исторический источник (на примере нового магического опистографа из Ольвии). Статья опубликована в сборнике SCRIPTA ANTIQUA. Таково окончательное название статьи, рабочее название  которой   было Новый  магический опистограф из Ольвии  как полноценный исторический источник середины IV в. до н.э. Статья посвящается выдающемуся ученому и моему другу Сергею Ремировичу Тохтасьеву, безвременно покинувшего наш мир.

Опублікована нова стаття АГОРАНОМИ ЕЛЛІНІСТИЧНОЇ ОЛЬВІЇ.

Див. https://www.academia.edu/37455514

Продолжается работа над статьей  Новый магический опистограф  из Ольвии как  исторический источник середины IV в. до н.э. 

Статья посвящается светлой памяти  Сергея Ремировича Тохтасьева

 Исследование ольвийских defixionum tabellae не ограничивается  палеографией, ономастикой и лингвистикой. Иллюстрируются возможности просопографии  в исторической интерпретации, реконструкции и датировке памятников магической эпиграфики Ольвии на примере нового ольвийского магического заклятия – опистографа. На базе синхронизированного эпонимного каталога IosPE  I²  201 идентифицирована  группа исторических лиц.  Выявлены магические заклятия, лапидарные надписи и монетные легенды,  хронологически и просопографически связанные с исследуемым defixio.  В том числе, подтверждены ранее выполненные автором реконструкции и датировки посвящения I.Olbia 168, верхней строки каталога IosPE  I²   201, defixio  SEG  50:702, IV и др.  Традиционные палеографические, ономастические и лингвистические  исследования представлены в краткой форме как побочный материал.

Фрагмент: … На сегодня только лишь В.П. Яйленко опубликованы критические высказывания о моих исследованиях по восстановлению летоисчисления на базе синхронизации каталога эпонимов IosPE  I²  201 и построению основ просопографии Ольвии (Яйленко 2017). Между тем, мною убедительно доказано (Николаев 2018), что объемный труд В.П. Яйленко в части  хронологии, просопографии и политической истории Ольвии,  характеризуется  как  ничтожный.   Не проводя  соответствующих исследований, этот ученый  двумя предложениями «разгромил» представление о каталоге IosPE  I²  201 как о диахронном документе («базирующееся на песчаном основании») и a priori  без сомнений и колебаний представил   каталог списком граждан – современников. Далее,   абсолютно некорректным методическим  приемом – экстраполяцией  единственного хронологического факта – В.П. Яйленко отнес  каталог к  последней четверти III в. до н.э. Соответственно, датировки надписей с совпадающими с каталогом именами  В.П. Яйленко отнесены в большинстве ко второй половине III в. до н.э., а надписи  с именами, отсутствующими в каталоге (например, Протоген Геросонов), – к иным хронологическим периодам. В попытке ликвидировать возникшие при этом  противоречия и   ошибочные датировки десятков надписей  исследователь создал чудовищную смесь из соименных клонов исторических личностей,  букета палеографических, просопографических и хронологических противоречий, вынужденных замалчиваний известных фактов. Очевидно, с целью повышения «научной убедительности» своих исследований в полемике В.П. Яйленко опирается на антисемитизм и широко применяет циничные оскорбления коллег, в том числе, пребывающих в мире ином. В итоге ученым представлен вариант политической истории Ольвии, которая реально соответствует уровню фантастической (Николаев 2018). На примере  публикуемого опистографа представляется возможность еще раз  проиллюстрировать полную несостоятельность подобной интерпретации каталога; об этом  см. ниже.

Опубликованы Критические заметки к монографии В.П. Яйленко «История и эпиграфика Ольвии, Херсонеса и Боспора VII в. до н.э.- VII в. н.э.». \\EMINAK. 2018. 22-1 C.155-159.

Оргкомітетом  V Міжнародної  наукової конференції «Актуальні проблеми нумізматики у системі спеціальних галузей історичної науки» прийняті до друку мої тези МОНЕТНІ МАГІСТРАТИ ОЛЬВІЇ 380-330 рр. до н.е.”  Секція “Антична нумізматика”.

Просопография традиционно считается вторичной по отношению к эпиграфике и лингвистике (Николаев 2014: 99). Однако, при определенном уровне развития просопографической модели конкретной городской общины (на примере Ольвии) просопография в некоторых случаях может стать доминирующей. Например, реконструкция надписей, имеющих большие утраты (I.Olbia 168, IPE I² 163, SEG 58:766), выполнена только на основе просопографии (Николаев 2014; Avram 2017). То же относиится и к случаям точной просопографической датировки. В этом плане, критика моей просопографической реконструкции посвящения SEG 58:766 эпонима 195 г. до н.э. Пантакла Клеомбротова с традиционных позиций (Яйленко 2017: 484) абсолютно не конструктивна, поскольку объектом этой критики  является  результат, полученный нетрадиционными  методами.

 Редколлегия  STRATUM PLUS уведомила меня о прохождении рецензирования и принятии в печать статьи  Борьба  кланов в Ольвии  IV––III вв. до н. э. Объем 62600 знаков. Я искренне благодарю к.и.н. ответственного редактора выпуска Михаила  Чорефа, по инициативе  которого и состоялся этот проект.

Щиро дякую за запрошення організаторам Міжнародної конференції  “Ver Kyiviens: Античне суспільство та його цивілізаційна спадщина”.  Конференцію  проводить Історичний факультет Київського національного університету  імені Тараса Шевченка.  Мій доклад  “Запровадження “понтійської ери” Мітрідатом  VI Евпатором на підконтрольних теріторіях”.

См. статью:  https://www.academia.edu/36148662

Я абсолютно не готов принять, кроме прочего, чуждую элементарной научной этике критику В.П. Яйленко (Яйленко 2017: 75) по поводу объединения мною фрагментов I.Olbia 58 + IPE I² 307. Прежде всего, эти высказывания свидетельствуют о невнимательном прочтении моей статьи, но, возможно, в них присутствует и свойственное исследованиям В.П. Яйленко замалчивание фактов, которые не укладываются в авторскую концепцию (Николаев 2018). В моей реконструкции фрагменты визуально соединились в контакте, а для двух строк стиля стойхедон недостающие буквы заполнили соответствующие ячейки. В любом случае и мною и В.П. Яйленко не производился визуальный осмотр упоминаемых документов. Единственный путь решения этого спора –– de visu, о чем, кстати, написано в моей статье (Николаев 2014: 123––128; Nikolaev 2017).

Я получил приглашение к участию в Международной конференции, организованной ЯрГУ им. П.Г. Демидова (г. Ярославль, октябрь 2018) «ДРЕВНИЕ ЦИВИЛИЗАЦИИ: СОЦИУМ И ЧЕЛОВЕК». Тема моего доклада (по скайпу)  Развитие просопографической модели общины небольшого античного города (на примере Ольвии). Искренне благодарю д.и.н., проф. Веру Викторовну Дементьеву за приглашение.

Глубоко скорблю по поводу безвременной кончины Сергея Ремировича Тохтасьева – выдающегося ученого, яркого, неоднозначного человека.  Последнее письмо я получил от него 21 февраля, а 23 он умер.

Светлой памяти дорогого коллеги и друга   я посвящаю свою новую статью. Очень мощно  и искренне написал о Сергее Ремировиче  Алексей Владиславович  Белоусов.    https://rhesos.livejournal.com/130030.htm

 Я получил любезное письмо от сотрудника JOINT LIBRARY OF THE HELLENIC  AND ROMAN SOCIETIES  & INSTITUTE OF CLASSICAL STUDIES LIBRARY. UNIVERSITY OF LONDON  Mr. Christopher Ashill. Библиотека заинтересована в получении  экземпляра моей монографии ПРОСОПОГРАФИЯ ОЛЬВИИ ПОНТИЙСКОЙ V в.до н.э.  – I  в. н.э. Монография отправлена в Англию.