Щиро вдячний  завідуючому кафедрою  історії стародавнього світу та середніх віків КНУ імені Тараса Шевченка д.і.н., проф. Віктору Володимировичу Ставнюку за запрошення до участі у конференції «Суспільства давньої, середньовічної і ранньомодерної  доби  та їх цивілізаційна спадщина». Тема мого наукового докладу: “ПОЛІТИЧНА ІСТОРІЯ ОЛЬВІЇ ПОНТІЙСЬКОЇ  II СТ. ДО Н.Е.  В СВІТЛІ ВІДНОВЛЕНОГО ЛІТОЧИСЛЕННЯ”.

Відновлення літочислення  Ольвії Понтійської  IV – I ст. до н.е.  дозволило суттєво уточнити датування великої групи епіграфічних пам’яток.  Це відкриває перспективи перегляду деяких традиційних уявлень про соціально-політичну історію, зокрема, II ст. до н.е.  з єдиних хронологічних  позицій. Отже,  державні акти Ольвії  II ст. до н.е. майже відсутні. Декрет на честь Нікерата Папієва датується ранньоримським часом, декрет на честь Стефана Олександрова, смірнійця, належить до  часів  Мітрідата VI Евпатора.  У першій чверті II ст. до н.е. видана група приватних посвят на сірому мармурі. У другій чверті століття  Посідеєм Діонісіївим встановлено стіно будівний напис, який інтерпретується як захід з укріплення оборони міста від нападу. Період активності видатного ольвіополіта  Посідея Посідеїва: 218 – 188 рр. до н.е. Саме на цей час припадає найвищий етап розвитку  торгівлі Ольвії з Родосом, також, встановлення  чотирьох  посвят Посідея Посідеїва  в Неаполї Скіфському  та однієї в Ольвії. Водночас видано два  декрета Ольвії  на честь родосців та декрети Коса та Тенедоса на честь Посідея. Відповідно, всупереч традиційним уявленням, Посідей не був радником царя Скілура. Традиційне читання монетних легенд ΒΣΕ, ΒΑΕΙΡΗ кінця III – першої половини II ст. до н.е. іменами варварських царів  є лише варіантом тлумачення.