Загалом, обґрунтуванню нових просопографічних  (хронологічних) інструментів дослідження лапідарних написів, графіті, керамічних клейм, епіграфних гир, магічних написів та монет я присвятив дві монографії, докторську дисертацію та майже 50  статей. Відповідно,  критичні зауваження опонентів повинні відноситися саме до  цих інструментів. На жаль, на сьогодення бачу дещо парадоксальну картину: оприлюднені  критичні зауваження  стосуються не нових просопографічних інструментів, а  є викладеною у менторському тоні  ревізією  отриманих мною  просопографічних  здобутків  з точки зору  традиційної ономастики  80–90 рр. минулого століття.  При цьому, за замовчуванням, ономастика абсолютно  не  в змозі пояснити отриманий просопографічний результат, оскільки зовсім  не передбачає наявність історичного контексту! Ось в чому, наприклад, знаходиться коріння, висловлених в образливій формі, ономастичних зауважень відомого російського епіграфіста В. П. Яйленка, стосовно моєї просопографічної реконструкції фрагментованого напису SEG 58:766. Ці зауваження взагалі не мають ніякого сенсу, враховуючи  підтвердження моєї реконструкції шляхом  об’єднання   фрагмента SEG 58:766  зі знайденим у 1947 р. фрагментом IOlb 125. Див.: Николаев Н. И. Просопографическая реконструкция сокращенных и фрагментированных имен исторических лиц (на примере Ольвии). Емінак: наук.   щоквартальник. 2019. № 1 (25). С. 149–157. Сподіваюся на появу адекватної критики від спеціалістів, які мають відповідні наукові досягнення із зазначеної сфери, зокрема і В. П. Яйленка.