Monthly Archives: Травень 2021

ТЕЗАВРАЦІЯ СКАРБІВ «БОРИСФЕНІВ» НА ТЕРИТОРІЇ ОЛЬВІЙСЬКОЇ ХОРИ: ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ

Надіслана Головному редактору Василю Михайловичу Орлику моя нова стаття ТЕЗАВРАЦІЯ СКАРБІВ «БОРИСФЕНІВ» НА ТЕРИТОРІЇ ОЛЬВІЙСЬКОЇ ХОРИ: ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ/ THE BURYING OF  TREASURES OF “BORISFENES” ON THE TERRITORY OF THE  OLBIAN CHORA: THE HISTORICAL  CONTEXT

Цією статтею я підтвердив хронологію карбування “борисфенів” протягом майже 110 років зі значними перервами (з 331-330 до 218 -216 рр. до н. е.). Введено у науковий обіг нову уточнену дату загибелі Правобережної хори Ольвії, що супроводжувалася масовою тезаврацією скарбів “борисфенів”.

УКРАЇНСЬКО-ДАВНЬОГРЕЦЬКО-НОВОГРЕЦЬКО-АНГЛІЙСЬКИЙ СЛОВНИК

Завдяки люб’язності співробітника ВПЦ “Київський університет” пані Лариси Юріївни Лютої я отримав примірник нового наукового видання УКРАЇНСЬКО-ДАВНЬОГРЕЦЬКО-НОВОГРЕЦЬКО-АНГЛІЙСЬКИЙ СЛОВНИК. Персональний склад упорядників та рецензентів є гарантією високої якості Словника. Видання цього підручника є важливою віхою в повноцінному відновленні та розвитку в Україні досліджень з давньогрецької писемності та епіграфіки. Мені відомо від компетентних колег та друзів, що за часів СРСР, ЦК КПРС “дбайливо огороджувало” заклади вищої освіти України від вивчення та розвитку в них давньогрецької мови. І це за умови, коли головні археологічні пам’ятки давньогрецької історії та культури зосереджені на території України.

Попереднє ознайомлення зі Словником підтверджує те, що він стане для мене настільною книгою.

Заметки к статье В.П. Яйленко. Датирование, текстология, интерпретация надписей Северного Причерноморья IV-I вв. до н. э., преимущественно наговоров и писем. Раздел XII.

Своей новой публикацией В. П. Яйленко меня откровенно поразил. Я даже не принимаю во внимание его традиционные изощренные (иезуитские) попытки унизить оппонента. Речь идет об оскорблении читателей путем предложения откровенной “туфты” (слово из лексикона моего оппонента).

  • Для получения “доказательств” он искажает фотографию надписи НО 125 (рис. 87), так, что омикрон становится овальным. Читателю не составит труда сопоставить этот рисунок с аналогичным, приведенным в “Надписях Ольвии”.
  • Упоминание о том, что оба обломка (имеются в виду надписи НО 125 (…ΜΒΡΟΤ…) и SEG 58:766 (…ΗΝ …. ΓΕΤΗΝ)) содержат “…одни и те же буквы О да Р…” вообще находится за гранью реальности.
  • Цитата “Строки обломка Н. И. Николаева ровные, расстояние между буквами одинаково, формы А, Е, Κ, Λ, Ν, Ρ, Τ, Υ позднеклассические; что самое важное, нет ни одной прогнутой линии и нет апексов, так что в целом письмо лишено декоративизма”. Исследователь здесь анализирует палеографию моего схематического рисунка с восстановлением букв (sic). Фактически в надписи присутствуют лишь буквы Η, Ν, Γ, Ε, Τ .
  • Полностью проигнорирована сущность нашего научного спора, которая касалась принципиальных различий в просопографической и ономастической реконструкции надписей.
  • Разделы I-XI. Все просопографические наблюдения оппонента разрушаются присутствием в каталоге IPE I2 201 строки с упоминанием Евника Евдорова – внука Протогена. Исследователь упорно “не хочет” замечать эту строку. Впрочем, как и огромные лакуны каталога, которые и содержали информацию о Протогене.
  • О том, что большинство надписей, традиционно относимых к 4 в. до н.э., исследователь передатировал III-II вв. до н. э. не является следствием выполненного им, в том числе, сравнительного палеографического анализа (как пытается представить В.П. Яйленко). По схеме, используемой В.П. Яйленко, большинство надписей Ольвии всегда будут относится к III-II в. до н.э. Это – следствие его изначально ошибочного представления о каталоге IPE I2 201. Об этом я уже упоминал в “Критических заметках к монографии В.П. Яйленко…”.
  • Я это понимаю как полный тупик в исследованиях моего оппонента, которые опираются на синхронную модель каталога IPE I2 201. Более того, после таких “аргументов” и откровенной фальсификации данных, недостойной учёного, у меня вообще пропало желание вести какую-либо дискуссию с этим человеком.

НОВЕ ЕПІГРАФІЧНЕ ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ ГРОШОВОГО ОБІГУ ОЛЬВІЇ/ NEW EPIGRAPHICAL SOURCE FROM HISTORY OF MONEY CIRCULATION OF OLBIA

Оприлюднена стаття НОВЕ ЕПІГРАФІЧНЕ ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ ГРОШОВОГО ОБІГУ ОЛЬВІЇ. Публікується новий напис на свинцевій пластинці. Цей напис не є приватним листом чи то магічним закляттям. Він є борговою розпискою або, менш ймовірно, судовим рішенням (?) про стягування 20 золотих статерів з мешканця Ольвії, до речі, – відомої історичної особи. Датується напис за просопографічними ознаками 330-300 рр. до н. е. Має право на існування гіпотеза про зв’язок цього напису з повідомленням Макробія про ліквідацію боргових зобов’язань за часи Зопіріонової облоги

http://kankit.com/wp-content/uploads/2021/06/3-scaled.jpg

ОЛЬВІЯ І ЗОПІРІОН: НОВЕ ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО

В матеріалах Міжнародного фахового семінару “ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ НУМІЗМАТИКИ АНТИЧНОЇ ТА РИМСЬКОЇ ДОБИ НА ТЕРЕНАХ ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ” присвячений пам’яті Владилена Анохіна ПЕРШІ АНОХІНІВСЬКІ ЧИТАННЯ м. Меджибіж., 26 вересня 2019 року опубліковані мої тези ОЛЬВІЯ І ЗОПІРІОН: НОВЕ ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО.