Тези доповідей IІ Міжнародної наукової конференції «Історія, археологія, інформаційна, бібліотечна та архівна справа: актуальні проблеми науки та освіти»,
13 – 14 травня 2021 р СКІРО-ГАЛАТСЬКА НАВАЛА БЛИЗЬКО 215 Р. ДО Н. Е. ЯК ПРИЧИНА ЗАГИБЕЛІ ВЕЛИКОЇ ХОРИ ТА МАСОВОЇ ТЕЗАВРАЦІЇ СКАРБІВ “БОРИСФЕНІВ” . Тези опубліковані. Див. тут https://www.academia.edu/49518802. Доповідь присвячена проблемі запровадження в науковий обіг сучасної хронології карбування ольвійських «борисфенів», яка ґрунтується на єдиній хронологічній та просопографічній платформі – синхронізованому епонімному каталозі Ольвії IPE I2 201 та є відповідною іншим епіграфічним пам’яткам (лапідарному архіву, графіті, магічним написам, легендам інших монет, агораномних гир та клейм тощо): карбування «борисфенів» відбувалося з 331–330 р. до н. е. упродовж не менш 110 років зі значними перервами; завершення їхньої емісії належить до 220 – 218 рр. до н. е., чи навіть, до 217–216 р. до н. е.
Author Archives: admin
A NEW MAGIC INSCRIPTION FROM OLBIA // НОВИЙ МАГІЧНИЙ НАПИС З ОЛЬВІЇ
Опублікована стаття НОВИЙ МАГІЧНИЙ НАПИС З ОЛЬВІЇ. Публікується перше в Ольвії закляття “комерційного” характеру. Текст закляття: “(знищую або зв’язую?) Невменія, Татанова сина, справи його, також і мати Олімпіаду”.
УКРАЇНСЬКО-ДАВНЬОГРЕЦЬКО-НОВОГРЕЦЬКО-АНГЛІЙСЬКИЙ СЛОВНИК
Завдяки люб’язності співробітника ВПЦ “Київський університет” пані Лариси Юріївни Лютої я отримав примірник нового наукового видання УКРАЇНСЬКО-ДАВНЬОГРЕЦЬКО-НОВОГРЕЦЬКО-АНГЛІЙСЬКИЙ СЛОВНИК. Персональний склад упорядників та рецензентів є гарантією високої якості Словника. Видання цього підручника є важливою віхою в повноцінному відновленні та розвитку в Україні досліджень з давньогрецької писемності та епіграфіки. Мені відомо від компетентних колег та друзів, що за часів СРСР, ЦК КПРС “дбайливо огороджувало” заклади вищої освіти України від вивчення та розвитку в них давньогрецької мови. І це за умови, коли головні археологічні пам’ятки давньогрецької історії та культури зосереджені на території України.
Попереднє ознайомлення зі Словником підтверджує те, що він стане для мене настільною книгою.
NEW EPIGRAPHICAL SOURCE FROM HISTORY OF MONEY CIRCULATION OF OLBIA // НОВЕ ЕПІГРАФІЧНЕ ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ ГРОШОВОГО ОБІГУ ОЛЬВІЇ
Оприлюднена стаття НОВЕ ЕПІГРАФІЧНЕ ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ ГРОШОВОГО ОБІГУ ОЛЬВІЇ. Публікується новий напис на свинцевій пластинці. Цей напис не є приватним листом чи то магічним закляттям. Він є борговою розпискою або, менш ймовірно, судовим рішенням (?). Текст напису :Πολυξένοι ὤφελον / ἔκοσι χρυσοῦ / ἀπὸ τοῦτο ἔχω / ἐννέα χρυσοῦ. Я заборгував Поликсену двадцять золотих, із цих маю (лише) дев’ять золотих. До речі, Поликсен – відома історична особа – батько епоніма 309 р. до Р.Х. Афенея Поликсенова. Також Поликсен був монетним магістратом близько 328 р. до Р.Х. Датується напис за просопографічними ознаками 330-320 рр. до н. е. Має право на існування гіпотеза про зв’язок цього напису з повідомленням Макробія та декрету на честь Каллініка про ліквідацію боргових зобов’язань за часи Зопіріонової облоги. Але є альтернативний варіант інтерпретації історичної особи -онук цього Поликсена, однойменний Поликсен, батько епоніма 214 р. до Р.Х. Гікесия Поликсенова
OLBIA AND ZOPYRION: THE NEW HISTORICAL SOURCE //ОЛЬВІЯ І ЗОПІРІОН: НОВЕ ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО
В матеріалах Міжнародного фахового семінару “ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ НУМІЗМАТИКИ АНТИЧНОЇ ТА РИМСЬКОЇ ДОБИ НА ТЕРЕНАХ ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ” присвячений пам’яті Владилена Анохіна ПЕРШІ АНОХІНІВСЬКІ ЧИТАННЯ м. Меджибіж., 26 вересня 2019 року опубліковані мої тези ОЛЬВІЯ І ЗОПІРІОН: НОВЕ ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО. Новий, ускладнений варіант диференту № 1 на “борисфені” підтверджує його приналежність до діяльності магістрата та реформатора Каллініка Євксенова, згадуваного в декреті Ольвії IPE 25+31.
Всі, кому я не подобаюсь, знайте – мені це жити не заважає!
Всі, кому я не подобаюсь, знайте – мені це жити не заважає! (ФБ)
Ольвійські “борисфени”. Хронологічна таблиця.
Фрагмент статті “Хронологія ольвійських “борисфенів”. Представлений осучаснений варіант відомої таблиці П. О. Каришковського (Карышковский П. О. Монеты Ольвии 1988. С. 81). Але диференти та їхні графічні варіанти згруповані за роками.
Дивись тут.
Стаття присвячена проблемі запровадження в науковий обіг сучасної хронології карбування ольвійських «борисфенів», яка ґрунтується на єдиній хронологічній та просопографічній платформі – синхронізованому епонімному каталозі Ольвії IPE I2 201 та є відповідною іншим епіграфічним пам’яткам (лапідарному архіву, графіті, магічним написам, легендам інших монет, агораномних гир та клейм тощо).
Нікому. Ніколи. Ні за яких обставин. Не дозволяйте себе знецінювати. Свою роботу, свої досягнення, себе як особистість.
Нікому. Ніколи. Ні за яких обставин. Не дозволяйте себе знецінювати. Свою роботу, свої досягнення, себе як особистість. Позбувайтеся таких людей безжально. Викорчовуйте і викидайте з ближнього кола спілкування. І ніколи більше до них не повертайтеся. Такі люди вирощують в вас комплекси, які не дозволяють вам бути щасливою і самодостатньою людиною. Вони руйнують вашу самоповагу і топчуть ваше єство.Тому, як тільки бачите, що до вас підкрадаються з гидливо підгорнутим в курячу жопку ротом і фразою, яка починається зі слів «краще б ти …» (далі можливі варіанти) – беріть лопату і з розмаху вбивайте на два метри в землю прямо через труси . PS. Так, і не смійте знецінювати маленькі досягнення своїх дітей. Вони згодом вам цього ніколи не пробачать. Всі найбільші особистісні трагедії родом з дитинства. Просто завжди пам’ятайте про це! (Круто по-українськи (з ФБ) 24 липня 2020 р. ).
Ольвийские “борисфены”: П.О. Карышковский или В. А. Анохин? The “Borysthenes” of Olbia: P.O. Karyshkovskij or V.A. Anokhin?
У збірнику “Стародавнє Причорномор’я”, вып. 13. 2021 г. оприлюднена моя нова стаття Ольвийские “борисфены”: П.О. Карышковский или В. А. Анохин? Див. тут Відновлений календар Ольвії однозначно свідчить про тривалість емісії “борисфенів”: з 330 до орієнтовно 217 рр. до Р.Х. зі значними перервами. За деякими групами кореляція з каталогом епонімів сягає 70-80%. Між тим, диференти на “борисфенах” не мали епонімного характеру (тобто, згідно зі сталою традицією античного світу посада монетного магістрата виконувалася хронологічно близько до посади епоніма).
“Борисфен” магістрата Філомела , сина Діонісія (Φιλόμηλος Διονυσίου) з роду Діонісіїв, що був епонімом у 303 р. до Р.Х.
Лекції д.і.н., професора В.В. Ставнюка на YouTube
Запрошую до перегляду висококваліфікованих та надзвичайно цікавих лекцій зі стародавньої історії та давньогрецької мови на каналі д.і.н., проф., Віктора Володимировича Ставнюка, завідуючого кафедрою історії стародавнього світу на середніх віків Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Адреса каналу https://www.youtube.com/channel/UCM2hwWi91_ZPImQ2GUx0Znw
НОТАТКИ ЩОДО ОНОМАСТИКИ ТА ПРОСОПОГРАФІЇ / NOTES ON ONOMASTICS AND PROSOPOGRAPHY
У ономастичних дослідженнях, зазвичай, заведено вказувати кількість згадок про те або інше ім’я в епіграфічних пам’ятках. Така кількість розглядається у якості критерію розповсюдження того або іншого імені в регіоні … Але, що ж насправді позначає цей критерій? Відповідні тези див. ТУТ Коротка стаття для електронного видання UNIVERSUM передана Головному Редактору.
“Об основании Неаполя Скифского”.
В журнале STRATUM PLUS № 6 -2020 опубликована моя новая статья “Об основании Неаполя Скифского”. Доминирующая в науке дата основания Неаполя Скифского (180 гг. до н.э.; Ю.П. Зайцев) базируется на едином хроноиндикаторе – родосском эпонимном клеймении (G. Finkielsztejn 2001). Путем синхронизации группы независимых хроноиндикаторов (датировка посвящений Посидея и Евмена (Н.И. Николаев 2019), хронология астиномного клеймения Херсонеса Таврического (V.F. Stolba 2005), уточнённая хронология эпонимного клеймения Родоса (J. Lund 2011)) подтверждена, установленная в 80–90-х гг., дата основания Неаполя концом III – началом II вв. до н.э. Новый хроноиндикатор Неаполя (хронология предшествующей исторической ситуации в Ольвии) позволяет принять гипотезу о причинах основания Неаполя около 199–197 гг. до н.э. как выезд (изгнание) после поражения в клановой борьбе ольвийских родов Дионисиев и Леократидов-Евресибиадов-Леопрепидов, вероятно, контактировавших со скифской элитой.
ДОПИС 14 02 2023 Я є свідком того, як з російськомовного простору Вікіпедії у 2022 р. поступово були вилучені всі мої нові матеріали щодо заснування Неаполя Скіфського на користь такої, що піддалася моїй аргументованій критиці схеми Ю. П. Зайцева, запровадженої майже чверть століття тому. Втім, за статистикою, це не зменшило обсяг відвідування російськомовними читачами моїх сторінок в https://independent.academia.edu/NikolayNikolaev, присвячених Неаполю Скіфському.
«ХРОНОЛОГІЯ ОЛЬВІЙСЬКИХ «БОРИСФЕНІВ»
Моя стаття ХРОНОЛОГІЯ ОЛЬВІЙСЬКИХ “БОРИСФЕНІВ” (112000 знаків) опублікована у 4 випуску фахового збірника “Український нумізматичний щорічник”. С. 14-42. Вперше, на ґрунті синхронізованого епонімного каталогу Ольвії, досліджена просопографічна інформація, що прихована у диферентах “борисфенів” усіх груп. Головний висновок: карбування “борисфенів” продовжувалося з 330 до орієнтовно 218 -216 рр. до н.е з великими перервами. Ця схема достатньо близька до схеми П. О. Каришковського (1988). Збіжні диференти на “борисфенах” різних груп є відбиванням стійкої античної традиції наслідування родових імен, тобто належать однойменним особам, що знаходилися у родинних стосунках (дід, онук тощо). Наявність спільних лицьових штемпелів у “борисфенів” з різними диферентами (не більше чотирьох) пояснюється відповідною технологією пришвидшеного карбування, а не групами магістратів (Анохін В.О., 1984), що одночасно брали участь у випуску.
Call for papers. «Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету». (Категорія “Б”. Серія: Історичні науки).
У якості головного редактора Збірника «Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету». (Серія: Історичні науки) запрошую науковців до співробітництва. Див: https://www.academia.edu/44742431
“Борисфен” с подвійним ударом
Вже багато років (десятиліть) я не займаюся колекціонуванням. Покинув колекціонування я, (що й прогнозувала видатна археологиня Валентина Крапівіна), після того, як мені відкрили для вивчення запасники декількох музеїв (Одеський археологічний, Миколаївський краєзнавчий, Московський історичний). Однак, вчора на аукціоні придбав унікальну монету – «борисфен» з диферентом МВ і зі слідами двох ударів (з розворотом на 180 град). Мені він потрібен для уточнення технологічного процесу виробництва цих монет.
Перша заробітна плата на посаді професора
Нарешті, маючи за плечима майже 69 років, скориставшись пропозицією колег, я працевлаштувався та отримав першу заробітну плату у якості професора кафедри документознавства Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди та члена Спеціалізованої вченої ради з захисту докторських на кандидатських дисертацій Д27.053.01. Також мене призначено членом Редколегії низки наукових Збірників та Головним редактором Збірника «Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету». (Серія: Історичні науки).
Або криза створює додаткові можливості або те, над чим я працюю багато років, виявилося потрібним.
Моя искренняя благодарность Аскольду Игоревичу Иванчику
Чл.-корр. РАН А. И. Иванчик на протяжении нескольких лет работает над очень необходимым исследователям проектом IOSPE 3, в том числе, выполняя сложную и трудоёмкую работу по описанию, изучению и фотографированию надписей Ольвии, размещенных в различных музеях. Моя искренняя благодарность Аскольду Игоревичу, который, содействуя моим исследованиям, уже неоднократно делился со мною своим трудом и передавал мне качественные фотографии надписей Ольвии, абсолютно для меня недоступных. Так, сегодня Аскольд Игоревич прислал мне цветные фото надписей мольпов, хранящиеся в СПб, что создает великолепную возможность для проверки моих гипотез, изложенных в статье New Data about Inscriptions of Olbian molpoi \\ Ancient West & East. 2017. №16. P. 291-295. Кстати, посвящение НО 58 выполнено с использованием ортогональных сеток, а не линеек. Фото посвящения НО 58 полностью опровергает “критику” В.П. Яйленко, который написал “… надписи на пьедесталах под статуи никогда не вписывались в ортогональную сетку для букв, это чушь, порожденная невежеством инженера Николаева в эпиграфике” (В.П. Яйленко. История и эпиграфика Ольвии, Херсонеса и Боспора… 2017 С.75 сноска 120).
«Нові магічні написи з Ольвії»
НОВІ МАТЕРІАЛИ ПРО ОЛЬВІЙСЬКИХ АГОРАНОМІВ
Підготовлені та передані Редколегії тези XIV Міжнародної конференції ІСТОРІЯ ТОРГІВЛІ , ПОДАТКІВ ТА МИТА під назвою НОВІ МАТЕРІАЛИ ПРО ОЛЬВІЙСЬКИХ АГОРАНОМІВ. Тези див. ТУТ
Введено до наукового обігу мірну посудину з клеймом ольвійського агоранома на ім’я Ἀριστοκλῆς Εὑρήμονος (Аристокл Евримонів), булого епонімом у 298 р. до Р.Х.
Щодо критичних зауважень
Загалом, обґрунтуванню нових просопографічних (хронологічних) інструментів дослідження лапідарних написів, графіті, керамічних клейм, епіграфних гир, магічних написів та монет я присвятив дві монографії, докторську дисертацію та майже 50 статей. Відповідно, критичні зауваження опонентів повинні відноситися саме до цих інструментів. На жаль, на сьогодення бачу дещо парадоксальну картину: оприлюднені критичні зауваження стосуються не нових просопографічних інструментів, а є викладеною у менторському тоні ревізією отриманих мною просопографічних здобутків з точки зору традиційної ономастики 80–90 рр. минулого століття. При цьому, за замовчуванням, ономастика абсолютно не в змозі пояснити отриманий просопографічний результат, оскільки зовсім не передбачає наявність історичного контексту! Ось в чому, наприклад, знаходиться коріння, висловлених в образливій формі, ономастичних зауважень відомого російського епіграфіста В. П. Яйленка, стосовно моєї просопографічної реконструкції фрагментованого напису SEG 58:766. Ці зауваження взагалі не мають ніякого сенсу, враховуючи підтвердження моєї реконструкції шляхом об’єднання фрагмента SEG 58:766 зі знайденим у 1947 р. фрагментом IOlb 125. Див.: Николаев Н. И. Просопографическая реконструкция сокращенных и фрагментированных имен исторических лиц (на примере Ольвии). Емінак: наук. щоквартальник. 2019. № 1 (25). С. 149–157. Сподіваюся на появу адекватної критики від спеціалістів, які мають відповідні наукові досягнення із зазначеної сфери, зокрема і В. П. Яйленка.
“ХРОНОЛОГІЯ ОЛЬВІЙСЬКИХ “БОРИСФЕНІВ”
.
Подарок “под ёлочку” от д.и.н., проф. В.П. Яйленко!
В канун Нового года мне стала доступной статья В.П. Яйленко ЭПИГРАФИЧЕСКИЕ ЗАМЕТКИ…. III. В ЗАЩИТУ ВОТИВА IOSPE I2 188 ИЗ ОАМ. Воспринимаю эту статью как Новогодний подарок “под елочку” ибо традиционные критические замечания Валерия Петровича, касающиеся моей просопографической реконструкции фрагментированного посвящения SEG 58:766 (см. монографию В.П. Яйленко 2017 г.), повторенные в этой статье (см. стр. 195), успешно преодолены мною несколько месяцев назад. Объединив фрагменты IOlbia 125+ SEG 58:766 я ПОЛНОСТЬЮ подтвердил свою правоту в реконструкции этого посвящения. См. мою статью Просопографическая реконструкция сокращенных и фрагментированных имен исторических лиц ( на примере Ольвии) // Емінак: наук. щоквартальник. 2019. № 1 (25). Желаю Валерию Петровичу Яйленко в Новом году здоровья и творческих успехов, в том числе, прошу принять принципиальные различия в ономастической и просопографической реконструкции имен. Вместе с тем, неожиданным (и даже удивительным для меня) выглядит пожелание Валерия Петровича, чтобы ольвийской эпиграфикой занимались “такие энтузиасты, как Н.И. Николаев”.
ОНОМАСТИКА ТА ПРОСОПОГРАФІЯ У ВІДНОВЛЕННІ МОНЕТНИХ МОНОГРАМ (НА ПРИКЛАДІ ОЛЬВІЇ IV СТ. ДО Н. Е.)
Вийшла моя нова стаття в “Українському нумізматичному щорічнику. №3” ОНОМАСТИКА ТА ПРОСОПОГРАФІЯ У ВІДНОВЛЕННІ МОНЕТНИХ МОНОГРАМ (НА ПРИКЛАДІ ОЛЬВІЇ IV СТ. ДО Н. Е.). Щиро вдячний Головному Редактору д.і.н., проф. Василю Орлику за запрошення мене до складу Редколегії академічного видання “Український нумізматичний щорічник”, а також, до видання Соціум. Документ. Комунікація: збірник наукових статей Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди
.
Мітридат VI Євпатор – епонім Ольвії Понтійської (за епіграфічним джерелом).
Опубліковані тези докладу “Мітридат VI Євпатор – епонім Ольвії Понтійської”.
ОНОМАСТИКА ТА ПРОСОПОГРАФІЯ У ВІДНОВЛЕННІ МОНЕТНИХ МОНОГРАМ (НА ПРИКЛАДІ ОЛЬВІЇ IV СТ. ДО Н. Е.).
Просопографічна реконструкція фрагментованих та скорочених імен історичних осіб (на прикладі Ольвії)/Prosopographical reconstruction of the reduced and fragmented names of historical persons (on the example of Olbia).
У статті розглядається новий і нездоланний аргумент щодо виконаної мною 10 років тому реконструкції фрагментированної посвяти евергета Пантакла (ΙΙ) Клеомбротова, епоніма 195 р. до н.е. Це моя відповідь на критичні зауваження зразка 80-90 рр. минулого століття від В.П. Яйленка. Цією статтею (четвертою за рахунком) я продовжую аналіз і подолання критичних нападок В.П. Яйленко, викладених в його монографії 2017 р. Стаття взнаходиться тут.
Этой статьей я , во-первых, полностью подтвердил верность выполненной мною 10 лет назад просопографической реконструкции фрагментированного посвящения евергета Пантакла Клеомбротова, эпонима 195 г. до н.э. и , соответственно, доказал , что критические высказывания В.П. Яйленко ошибочны. Во-вторых, поскольку реконструкция посвящения выполнялась на основе синхронизированного календаря Ольвии, это еще раз подтвердило верность восстановленного летоисчиисления Ольвии.
Неаполь Скифский в свете ольвийской просопографии // Neapolis Scythica in the light of Olbian prosopography
Опубликована статья Неаполь Скифский в свете ольвийской просопографии (Neapolis Scythica in the light of Olbian prosopography) STRATUM PLUS. 6. 2019. Пересмотр традиционных, устоявшихся в науке исторических фактов требует не только тезисного обоснования, но и проведение критического анализа материалов предшественников.
Борьба кланов в Ольвии IV—III вв. до н. э.
Опубликована статья Борьба кланов в Ольвии IV—III вв. до н. э.// Stratum plus. 6. 2018. C. 73-87. Статью см. здесь.
Развитие просопографической модели общины небольшого античного города (на примере Ольвии).
Опубликован мой доклад Развитие просопографической модели общины небольшого античного города (на примере Ольвии) //ДРЕВНИЕ ЦИВИЛИЗАЦИИ: СОЦИУМ И ЧЕЛОВЕК. ЯрГУ. 2018. Доклад см. здесь. Продолжен критический анализ монографии В.П. Яйленко в части ольвийской просопографии.
Преодоление альтернативных вариантов датировки некоторых магических надписей Ольвии.
На платформе academia.edu я откорректировал предварительную просопографическую информацию о группе магических надписей Ольвии и преодолел присущие просопографии альтернативные варианты датировки. См обновленный файл статьи Просопография в магических надписях Ольвии.
О преобразовании ономастического материала в полноценный исторический источник (на примере нового магического опистографа из Ольвии)
О преобразовании ономастического материала в полноценный исторический источник (на примере нового магического опистографа из Ольвии). Статья опубликована в сборнике SCRIPTA ANTIQUA. Таково окончательное название статьи, рабочее название которой было Новый магический опистограф из Ольвии как полноценный исторический источник середины IV в. до н.э. Статья посвящается выдающемуся ученому и моему другу Сергею Ремировичу Тохтасьеву, безвременно покинувшего наш мир.
АГОРАНОМИ ЕЛЛІНІСТИЧНОЇ ОЛЬВІЇ
Опублікована нова стаття АГОРАНОМИ ЕЛЛІНІСТИЧНОЇ ОЛЬВІЇ.
Див. https://www.academia.edu/37455514
Мерная ойнохоя агоранома Аристокла, сына Эвримонова из Ольвии
Новый магический опистограф из Ольвии как исторический источник середины IV в. до н.э.
Продолжается работа над статьей Новый магический опистограф из Ольвии как исторический источник середины IV в. до н.э.
Статья посвящается светлой памяти Сергея Ремировича Тохтасьева
Исследование ольвийских defixionum tabellae не ограничивается палеографией, ономастикой и лингвистикой. Иллюстрируются возможности просопографии в исторической интерпретации, реконструкции и датировке памятников магической эпиграфики Ольвии на примере нового ольвийского магического заклятия – опистографа. На базе синхронизированного эпонимного каталога IosPE I2 201 идентифицирована группа исторических лиц. Выявлены магические заклятия, лапидарные надписи и монетные легенды, хронологически и просопографически связанные с исследуемым defixio. В том числе, подтверждены ранее выполненные автором реконструкции и датировки посвящения I.Olbia 168, верхней строки каталога IosPE I2 201, defixio SEG 50:702, IV и др. Традиционные палеографические, ономастические и лингвистические исследования представлены в краткой форме как побочный материал.
Фрагмент: … На сегодня только лишь В.П. Яйленко опубликованы критические высказывания о моих исследованиях по восстановлению летоисчисления на базе синхронизации каталога эпонимов IosPE I2 201 и построению основ просопографии Ольвии (Яйленко 2017). Между тем, мною убедительно доказано (Николаев 2018), что объемный труд В.П. Яйленко в части хронологии, просопографии и политической истории Ольвии, характеризуется как ничтожный. Не проводя соответствующих исследований, этот ученый двумя предложениями «разгромил» представление о каталоге IosPE I2 201 как о диахронном документе («базирующееся на песчаном основании») и a priori без сомнений и колебаний представил каталог списком граждан – современников. Далее, абсолютно некорректным методическим приемом – экстраполяцией единственного хронологического факта – В.П. Яйленко отнес каталог к последней четверти III в. до н.э. Соответственно, датировки надписей с совпадающими с каталогом именами В.П. Яйленко отнесены в большинстве ко второй половине III в. до н.э., а надписи с именами, отсутствующими в каталоге (например, Протоген Геросонов), – к иным хронологическим периодам. В попытке ликвидировать возникшие при этом противоречия и ошибочные датировки десятков надписей исследователь создал чудовищную смесь из соименных клонов исторических личностей, букета палеографических, просопографических и хронологических противоречий, вынужденных замалчиваний известных фактов. Очевидно, с целью повышения «научной убедительности» своих исследований в полемике В.П. Яйленко опирается на антисемитизм и широко применяет циничные оскорбления коллег, в том числе, пребывающих в мире ином. В итоге ученым представлен вариант политической истории Ольвии, которая реально соответствует уровню фантастической (Николаев 2018). На примере публикуемого опистографа представляется возможность еще раз проиллюстрировать полную несостоятельность подобной интерпретации каталога; об этом см. ниже.
Критические заметки к монографии В.П. Яйленко «История и эпиграфика Ольвии, Херсонеса и Боспора VII в. до н.э.- VII в. н.э.».
V Міжнародна наукова конференція «Актуальні проблеми нумізматики у системі спеціальних галузей історичної науки»
Оргкомітетом V Міжнародної наукової конференції «Актуальні проблеми нумізматики у системі спеціальних галузей історичної науки» прийняті до друку мої тези МОНЕТНІ МАГІСТРАТИ ОЛЬВІЇ 380-330 рр. до н.е.” Секція “Антична нумізматика”.
О СЛУЧАЯХ ДОМИНИРОВАНИЯ ПРОСОПОГРАФИИ
Просопография традиционно считается вторичной по отношению к эпиграфике и лингвистике (Николаев 2014: 99). Однако, при определенном уровне развития просопографической модели конкретной городской общины (на примере Ольвии) просопография в некоторых случаях может стать доминирующей. Например, реконструкция надписей, имеющих большие утраты (I.Olbia 168, IPE I2 163, SEG 58:766), выполнена только на основе просопографии (Николаев 2014; Avram 2017). То же относиится и к случаям точной просопографической датировки. В этом плане, критика моей просопографической реконструкции посвящения SEG 58:766 эпонима 195 г. до н.э. Пантакла Клеомбротова с традиционных позиций (Яйленко 2017: 484) абсолютно не конструктивна, поскольку объектом этой критики является результат, полученный нетрадиционными методами.
Борьба кланов в Ольвии IV––III вв. до н. э. \\The struggle of the clans in Olbia of the IV –– III centuries BC.\\ STRATUM PLUS
Редколлегия STRATUM PLUS уведомила меня о прохождении рецензирования и принятии в печать статьи Борьба кланов в Ольвии IV––III вв. до н. э. Объем 62600 знаков. Я искренне благодарю к.и.н. ответственного редактора выпуска Михаила Чорефа, по инициативе которого и состоялся этот проект.
Міжнародна конференція “Ver Kyiviens: Античне суспільство та його цивілізаційна спадщина”
Щиро дякую за запрошення організаторам Міжнародної конференції “Ver Kyiviens: Античне суспільство та його цивілізаційна спадщина”. Конференцію проводить Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Мій доклад “Запровадження “понтійської ери” Мітрідатом VI Евпатором на підконтрольних теріторіях”.
Опубликована статья “Кто был советником царя Скилура в Неаполе Скифском?”
См. статью: https://www.academia.edu/36148662
К КРИТИЧЕСКИМ ВЫСКАЗЫВАНИЯМ В.П. ЯЙЛЕНКО
Я абсолютно не готов принять, кроме прочего, чуждую элементарной научной этике критику В.П. Яйленко (Яйленко 2017: 75) по поводу объединения мною фрагментов I.Olbia 58 + IPE I2 307. Прежде всего, эти высказывания свидетельствуют о невнимательном прочтении моей статьи, но, возможно, в них присутствует и свойственное исследованиям В.П. Яйленко замалчивание фактов, которые не укладываются в авторскую концепцию (Николаев 2018). В моей реконструкции фрагменты визуально соединились в контакте, а для двух строк стиля стойхедон недостающие буквы заполнили соответствующие ячейки. В любом случае и мною и В.П. Яйленко не производился визуальный осмотр упоминаемых документов. Единственный путь решения этого спора –– de visu, о чем, кстати, написано в моей статье (Николаев 2014: 123––128; Nikolaev 2017).
«ДРЕВНИЕ ЦИВИЛИЗАЦИИ: СОЦИУМ И ЧЕЛОВЕК»
Я получил приглашение к участию в Международной конференции, организованной ЯрГУ им. П.Г. Демидова (г. Ярославль, октябрь 2018) «ДРЕВНИЕ ЦИВИЛИЗАЦИИ: СОЦИУМ И ЧЕЛОВЕК». Тема моего доклада (по скайпу) Развитие просопографической модели общины небольшого античного города (на примере Ольвии). Искренне благодарю д.и.н., проф. Веру Викторовну Дементьеву за приглашение.
СВЕТЛОЙ ПАМЯТИ СЕРГЕЯ РЕМИРОВИЧА ТОХТАСЬЕВА
Глубоко скорблю по поводу безвременной кончины Сергея Ремировича Тохтасьева – выдающегося ученого, яркого, неоднозначного человека. Последнее письмо я получил от него 21 февраля, а 23 он умер.
Светлой памяти дорогого коллеги и друга я посвящаю свою новую статью. Очень мощно и искренне написал о Сергее Ремировиче Алексей Владиславович Белоусов. https://rhesos.livejournal.com/130030.htm
JOINT LIBRARY OF THE HELLENIC AND ROMAN SOCIETIES & INSTITUTE OF CLASSICAL STUDIES LIBRARY. UNIVERSITY OF LONDON
Я получил любезное письмо от сотрудника JOINT LIBRARY OF THE HELLENIC AND ROMAN SOCIETIES & INSTITUTE OF CLASSICAL STUDIES LIBRARY. UNIVERSITY OF LONDON Mr. Christopher Ashill. Библиотека заинтересована в получении экземпляра моей монографии ПРОСОПОГРАФИЯ ОЛЬВИИ ПОНТИЙСКОЙ V в.до н.э. – I в. н.э. Монография отправлена в Англию.
КРИТИЧЕСКИЕ МАТЕРИАЛЫ К МОНОГРАФИИ В.П. ЯЙЛЕНКО (ПРОДОЛЖЕНИЕ)
Обращаю внимание читателей на важную особенность монографии В.П. Яйленко – ЗАМАЛЧИВАНИЕ ФАКТОВ, КОТОРЫЕ НЕ УКЛАДЫВАЮТСЯ В АВТОРСКУЮ КОНЦЕПЦИЮ. Например, первые, бросающиеся в глаза, факты замалчивания: 1) в комментарии к ольвийскому декрету из Драгомирны отсутствует упоминание об отце ольвийского посла Филомеле, сыне Дионисия, эпониме 303 г. до н.э. 2) в интерпретации граффито Никофана Адрастова отсутствует упоминание о его родственнике Эпикуре Адрастовом, эпониме 351 г. до н.э. 3) отсутствует упоминание об эпониме 193 г. до н.э. Евнике Евдорове в каталоге IPE I2 201. 4) в авторской интерпретации отрицания осады Ольвии Зопирионом и датировки 3 в. до н.э. декрета в честь Каллиника Евксенова отсутствует упоминание о существовании свинцовых (“осадных”) статеров и общей монограмме КЕ (КАЛЛИНИК ЕВКСЕНОВ) на свинцовых, серебряных, золотых статерах и первых выпусках “борисфенов”, датируемых 330-329 гг. до н.э. 5) отсутствует упоминание о дельфийском декрете ВСН 1928:52 260-250 гг. до н.э. в честь, в том числе, Дионисия Дионисиева, борисфенита.
Во всех приведенных примерах упоминание указанных лиц приведет к разрушению авторских гипотез В.П. Яйленко. На какого же читателя ориентируется уважаемый коллега? Очевидно своих читателей он считает идиотами (простите за грубость).
Электронный журнал Греческого эпиграфического общества ΓΡΑΜΜΑΤΕΙΟΝ
В 2012 г. зарегистрирован электронный журнал Греческого эпиграфического общества ΓΡΑΜΜΑΤΕΙΟΝ. Все эти годы журнал находится в зоне моего внимания. Я даже опубликовал в нем статью в 2013 г. Журнал публикует статьи небольшого объема, иногда, короткие заметки. Еще одна особенность: ΓΡΑΜΜΑΤΕΙΟΝ – журнал, преимущественно, одного автора. Статьи господина Ἄγγελος Π. Ματθαίου занимают не менее 70-80% общего объема. В моей научной деятельности достаточно часто возникает необходимость публикации коротких заметок, откликов. Обычно я это делаю в специально созданном разделе моей страницы https://independent.academia.edu/NikolayNikolaev Существенным недостатком здесь является тот факт, что электронные заметки не имеют статуса печатного труда, но фактически являются записями в блоге. Опыт электронного журнала ΓΡΑΜΜΑΤΕΙΟΝ я попытаюсь применить в своей научной деятельности.
Первые впечатления о монографии В.П. Яйленко (раздел об Ольвии)
Предлагаемым ниже материалом я начинаю публикацию тезисов, посвященных критическому анализу исторических реконструкций и датировок, приведенных в монографии В.П. Яйленко «История и эпиграфика Ольвии, Херсонеса и Боспора VII в. до н.э.– VII в. н.э.». (Предполагаю публикацию четырех тезисов или заметок). Методом исследования является системный анализ и моделирование, как и в предыдущих моих статьях и монографиях. Более того, восстановление ольвийского летоисчисления IV–I вв. до н.э. (синхронизация эпонимного каталога IPE I2201) целиком построено на системном анализе и математическом моделировании; традицонные методы эпиграфики оказались бессильны в решении этой проблемы).
Итак, датировки большинства надписей в первой части монографии д.и.н. В.П. Яйленко построены на представлении о Каталоге IPE I2 201 как о документе, зафиксированном в последней четверти III в. до н.э. и содержащем три поколения граждан Ольвии. Поскольку в реальности Каталог является эпонимным, для «стыковки» датировок и поддержания внешней просопографической безупречности исследователь вынужден вводить в научный оборот гипотетических соименных личностей — внуков и дедов. Рассмотрим, например, надпись ольвийских стеностроителей (SEG 32:795): Феокл Аристонов и Никострат Никоклов и эпонимы из Каталога IPE I2 201 с такими же именами – одни и те же личности согласно синхронизации Каталога. Однако, В.П. Яйленко считает стеностроителей Феокла Аристонова и Никострата Никоклова дедами соименных граждан из Каталога (см. стр. 410). Кстати, при этом незаслуженно забыт еще один «соименный» родственник из Каталога — Зоил Педеев.
Стр. 486, 497, 501 (сноска 242): Евресибий Леократов и Полимедон Леократов, из посвящения НО 71, также, имеют присутствующих в Каталоге «соименных» внуков.
Стр. 491: Каллиник Филоксенов из Каталога является соименным в ином поколении Каллинику Филоксенову из граффито Бореиков (А как же быть с иными «соименными» родственниками из рода Аристокритидов-Сократидов, присутствующих в Каталоге и граффито).
Стр. 488: о присутствии в Каталоге имени внука Протогена Евника Евдорова В.П. Яйленко умалчивает. Действительно, откуда возьмется в Каталоге, зафиксированном в последней четверти III в. до н.э. (по В.П. Яйленко), дедикант посвящения Аполлону Дельфинию конца II до н.э. (по В.П. Яйленко). Значит, еще один «соименный дед»? Аналогичного уровня рассуждения о соименных личностях приводит исследователь и при интерпретации имен Евника и Евстена Протогеновых из заклятия середины IV в. до н.э. И это еще далеко не все «соименные» личности!
Безусловно, введение д.и.н. В.П. Яйленко в научный оборот клонов – соименных гипотетических личностей – является вынужденным шагом для исследователя, опирающегося на ошибочную интерпретацию Каталога. Напомню, что просопография оперирует только с реальными историческими личностями. Иногда очень сложно доказать существование соименной личности (об этом подробнее в других тезисах). Более того, согласно просопографической модели полисной общины, влиятельная историческая личность, как правило, упоминается в нескольких разнородных синхронных эпиграфических документах, в том числе, эпонимном Каталоге. Для иллюстрации этого положения рассмотрим стемму Протогенов:
– родоначальник, эпоним 340 г. до н.э. Евдор Протогенов, упомянут, также, в магическом заклятии середины IV в. до н.э. и монетной легенде ΕΥΠΡ 340 гг. до н.э.;
– сын родоначальника, эпоним 324 г. до н.э. Протоген Евдоров, монетный магистрат ПЕ (330–320 гг. до н.э.);
– внук родоначальника, эпоним 294 г. до н.э., Геросон Протогенов, упомянут в декрете около 230 г. до н.э. в честь Протогена, как отец эвергета Протогена. Монетный магистрат НР (300–290 гг. до н.э.);
– эпонимат Протогена Геросонова попадает в хронологическую лакуну Каталога. Расчетно он «тяготеет» к 258 г. до н.э. Имя эвергета Протогена (около 270– 240 гг. до н.э.) присутствует в декрете IPE I2 32 (зафиксирован около 230 г. до н.э.), двух различных агораномных клеймах на мерных сосудах (250–240 гг. до н.э.), монетных легендах ΠΡΩΤΗΡ, ΠΡΩ (250–230 гг. до н.э.) В монографии В.П. Яйленко декрет в честь Протогена датируется 180–170 гг. до н.э. а события декрета отнесены к концу III –первой четверти II в. до н.э.
– в хронологичской лакуне Каталога, вероятно, содержится и эпонимат сына Протогена (около 230 гг. до н.э.). Не исключено, что ему принадлежит монограмма ΕΥ на монетах и весовой гире;
– внук Протогена, Евник Евдоров, эпоним 193 г. до н.э. и дедикант посвящения Аполлону Дельфинию.
Кроме прочего, очевидно, что хронологическая разница между эпониматами составляет около 30 лет. Более того, лишь два столбца Каталога (из трех) содержат представителей шести поколений. Аналогичная информация может быть приведена и в отношении иных родов.
Приведу еще один пример. В последнее время мною выявлены нумизматические параллели, соответствующие эпонимам первого столбца Каталога IPE I2 201 за 345, 344, 343, 342, 341, 340, 339 гг. до н.э., соответственно: ΦΙΛΙ – Φιλί(σκος Ἡροδώρου), ΑΡΙΣΤ – Ἀριστ(οκράτης Ἀρίστωνος), ΘΕΟ – Θεο(κλῆς Ἀρίστωνος), ΑΛΦ (ΦΛΑ) – Ἀλφ(ῖνος Ποσειδωνίου), ΚΑΛΛΙ – Κάλλι(ππος Καλλινίκου), ΕΥΠΡ – Εὔ(δωρος] Πρ[ωτογένους), ΛΕΟΝΤ – Λεοντ(ομένης Ἱκεσίου). С учетом непрерывности хронологического ряда, не исключается интерпретация этих легенд как обозначение эпонимов, а не монетных магистратов. Замечу, что для В.П. Яйленко, в рамках его концепции Каталога, остается единственная интерпретация: семь (!) последовательно расположенных в Каталоге соименных праправнуков. No comment.
Датировка Каталога последней четвертью III в. до н.э. и его интерпретация как списка современников привела к искажению датировок большинства эллинистических надписей на 50–60 лет как вверх, так и вниз. Более того, реально разрушены основы как просопографии элитных родов Ольвии, так и ольвийской палеографии. Это существенно повлияло на общую историческую картину. Например, конец III – первые десятилетия II вв. до н.э. у исследователя оказываются временем максимального кризиса. Хотя известно, что с предпоследнего десятилетия III в. до н.э. началась эмиссия серебра, экономика Ольвии переориентировалась на внешнюю торговлю и т.д. Таким образом, представленная В.П. Яйленко интерпретация Каталога и основанные на ней датировки и интерпретации многочисленных надписей позднеклассического-эллинистического времени являются исследовательским тупиком.
(Предлагаемые материалы являются выдержками из статьи, над которой я сейчас работаю).
©NikolayNikolaev
Заявление о нарушении моих авторских прав
В сети распространяется пиратская копия моей книги 2008 г. «Политическая и культовая элита Ольвии IV – I вв. до н.э.». Об этом мне стало известно из новой монографии В.П. Яйленко. Заявляю о грубейшем нарушении моих авторских прав. Одновременно, хочу проинформировать пользователей незаконной копии, что монография 2008 г. является лишь первым этапом исследования по восстановлению летоисчисления Ольвии. Выходу этой монографии не предшествовала публикация статей (sic). В сущности, я планировал написать статью, но она, постепенно, переросла в монографию, поскольку приоткрылся абсолютно новый подход к изучению надписей Ольвии и, как следствие, был получен огромный массив новой исторической информации. Но, как известно, идеи не приходят в готовом, законченном виде (М. Цукерберг). Поэтому, эта монография, как и любое новое направление исследований, имеет значительную погрешность в реконструкции календаря (особенно по второму и третьему столбцу эпонимного каталога IPE I2 201), большое количество мелких неточностей, ошибок, т.е. того, что именуется детской болезнью. На этом основании я не стремился к публичному распространению книги, рассчитывая только на типографский объем. Прошедшие годы, однако, подтвердили правильность выбранного направления. Дальнейшее развитие положений монографии «Политическая и культовая элита ..» с обоснованием адекватной теоретической модели летоисчисления Ольвии и с единых хронологических и просопографических позиций представлено во второй моей монографии 2014 (16) г. «Просопография Ольвии Понтийской V в. до н.э. – I в. н.э.» Свободный доступ к ней открыт уже более 10 месяцев по адресу https://www.academia.edu/2771459
Призываю пользователей прекратить распространение пиратской копии моего произведения и, в случае необходимости, обращаться к автору (olbiopol@gmail.com) для покупки бумажного экз., который, кстати, выполнен на очень высоком полиграфическом уровне.
В.П. Яйленко. История и эпиграфика Ольвии, Херсонеса и Боспора VII в. до н.э.- VII в. н.э.
Искренне благодарю д.и.н., проф. Олега Леонидовича Габелко, который прислал мне новую монографию В.П. Яйленко История и эпиграфика Ольвии, Херсонеса и Боспора VII в. до н.э.- VII в. н.э. (1023 стр.).
Ольвія у Вікіпедії
Я не є прихильником Вікіпедії, але сьогодні випадково потрапив на статтю ОЛЬВІЯ (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D1%8F). На мій погляд, зміст цієї статті можливо охарактерзувати тільки як СУЦІЛЬНА МАЯЧНЯ! Невже це комусь потрібно?